Назви країн та народів
Відомо, що назви країн, держав та їхні похідні утворюються за кількома основними словотвірними схемами. Скажімо, продуктивний суфікс -ець зазвичай перетворює назву країни на назву населення, народу (Ірландія - ірландець). Завдяки цьому часто можна здогадатися, коли йдеться про назву народу, а також, яку назву вжити. Разом із тим, на літературну ( Read more... )
>Тепер: котрий з наступних смислів Ви вжили у Вашому реченні?
Словник української мови: У 11 т. / НАН України; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. - Київ: Наукова думка. - 1972. - Т. 3. - С. 287.
Зараз... 2. У даний час, тепер. Приклади з Коцюбинського й Сосюри.
* * *
Ще раз повторюсь, оскільки Ви почали друге коло, оминаючи основний аргумент. Антоненко-Давидович кілька десятиліть тому зафіксував у пораднику, що прислівник зараз витискує синоніми тепер, нині. Не просто є синонімом, а витискує інші. Як пурист, він радив повернутись до вигаданої «золотої доби» простонародної мови, коли можна було сказати і по-простому наївно: тепереньки, теперечки, тепера, ниньки, але нічого не міг вдіяти проти живої мовної стихії, яка вимагала не лише низького, а й нейтрального стилю. Саме прислівник зараз дає найбільшу нейтральність.
Усі інші синоніми, які нам пропонує сучасна літературна мова для виразу «у даний час», мають свої недоліки. Додаються очевидні зайві відтінки: нині - урочистості, книжності, отепер - розмовності, сьогодні - прив’язує до цього [сього] дня, коли треба сказати про триваліший період. Прислівник тепер нейтральніший, але він може відсилати до закінченої перед цим дії. Коли ми кажемо тепер, ми додаємо відтінок «після того як».
Прислівник зараз давненько вже пройшов шлях від значення моментальності дії до безвідносного теперішнього часу. При цьому зсунувся навіть наголос, деетимологізуючи слово. Етимологія залишаються у близьких словах: враз, нараз, одразу.
Звісно, синоніми зараз, тепер і нині на позначення «у даний час» далеко не тотожні, вони мають свою історію набуття цього значення, мають свої відтінки. Марною справою буде намагатися котрийсь з них позбавити цього значення.
Reply
Отому й просте питаннячко: до якого базисного, основного часу належить отой прислівник ЧАСУ "зараз" - минулого, теперішнього, чи майбутнього, чи до якогось іншого часу, чи до всіх? "Тепер" можна вживати як історичне "тепер" ітд. (як ото вельми відомо) - але він має свій притаманний, базисний час - теперішній!
Reply
Скажімо, принаймні з 1569 року маємо приклади вживання прислівника заразъ у значенні «у даний час, тепер» з дієсловами теперішнього часу, для сучасного мовцеві періоду. Словник староукраїнської мови XVI - першої половини XVII ст., С. 181 підказує зо десяток таких прикладів.
Reply
Переглянув декілька текстів того періоду, від статутів до "суплікатів" до звітів до листів до віршів: без контексту та його стилю, можна неправильно зрозуміти темпоральну логіку слова й собі нині гадати, що отам й отоді засіявся влучний прецедент. Треба також якомога систематично порівнювати контексти щодо "заразъ" із контекстами щодо теперъ/ь. Що треба робити й з нинішніми, сучасними контекстами!
Чи не зволіли б Ви навести Ваші приклади отодішніх "зараз/тепер", які Вас переконали у вашій антипуристичній слушності? Без жодної іронії, бігме!
Reply
Помітив також, що у Вас постійно виявляється турбота про співставлення з російською мовою. Це дуже симптоматично. Міркування відштовхування є одним з потужних пуристичних чинників. З сучасних прикладів помилкового слововжитку можу навести прикметник достроковий, який з метою відштовхнутися від російської мови замінюється на дочасний, хоча останнє слово в жодному словнику і слововжитку не мало такого значення. Бачимо, що про «темпоральність» пуристи турбуються далеко не завжди.
Словник староукраїнської мови XVI - першої половини XVII ст., Львів, 2003, Вип. 10, С. 181-182.
ЗАРАЗЪ, ЗАРАЗЬ, ЗАРАЗ, ЗАРАСЪ присл.
4. (у даний час, тепер) зараз: Ино я тепер ...// ...зараз тую суму готовизны... еи... пришлои малжонце моеи, панне Ганне Печихвостского записую (Луцьк, 1569 АрхЮЗР 8/III, 196); а кгды(ж) зара(з) служебникъ... пн̃а мо(н)толътовъ з нами... до... кн̃зя ку(р)пъского у дво(р) ити хотелъ нижъли сторо(ж) або воротъны(и) его мл(с)ти насъ не пусти(л) (Луцьк, 1577 ЖКК I, 80); и тепе(р) зара(с) чере(с) братии ваши(х) ...посла(л) ф̃. че(р)лени(х) аби се ро(з)дали робо(т)нико(м) а ту(т) зара(з) прислухаися що ту(т) г̃ь мови(т) до оучнко(в) свои(х) (к. XVI ст. УЄ № 77, 72 зв.); Єгипе(т)ское злото и сребро и всѣ ска(р)бы на ωθѣроу толко балваномъ были назначоны // але заразъ ωные богацтва жидомъ ся достали (поч. XVII ст. Проп. р. 231 зв. -- 232); теперї, зара(з) (I пол. XVII ст. Сем. 19); А такъ будучы мы пи(л)но потребни пн̃зе(и) на власные... потребы нш̃ы продали есмо и тепе(р) зара(з) до моцы владзы и посесы(и) врядовне пустили и поступили есмо тотъ до(м) нш̃ъ с пляцомъ (Киів, 1616 ЦДІАК 221, I,62,1); пе(р)шую... рату панъ А(н)дре(и) повине(н) дати зара(з), завтра... а другую рату повине(н) буде(т) ...ω(т)дати на соше(ст)вие Ст̃аго дх̃а в пришло(м) року (Львів, 1633 ЛСБ 1043, 32); Где зара(з) пово(д)... панъ белъски(и), указалъ село, ту(ж) неподалеку въправе (Киіївщина, 1639 ККПС 272).
Нагадаю ряд прислівників часу у староукраїнській мові з Граматики 1591 року: нынѣ, тогда, тогды, паки, аж до, гды, егда, по си(х), абїє, заразъ; днесь, вчера, пре(д) трема денми, лонѣ, недавно, мало что, знагла, внезапу, цили.
На прикладах чудово видно як саме прислівник набуває значення «у даний час, тепер».
Reply
Отож, отепер: чи не змогли б Ви перекласти сучасною українською наступні, щедро наведені Вами приклади? Мабуть їхнім перекладом - вони стануть красномовнішими, а ми аж зАраз опісля ба й таки зарАз - прозріємо! Наші муки та митарства - недаремні, бігме!
> Словник староукраїнської мови XVI - першої половини XVII ст., Львів, 2003, Вип. 10, С. 181-182.
ЗАРАЗЪ, ЗАРАЗЬ, ЗАРАЗ, ЗАРАСЪ присл.
4. (у даний час, тепер) зараз: Ино я тепер ...// ...зараз тую суму готовизны... еи... пришлои малжонце моеи, панне Ганне Печихвостского записую (Луцьк, 1569 АрхЮЗР 8/III, 196); а кгды(ж) зара(з) служебникъ... пн̃а мо(н)толътовъ з нами... до... кн̃зя ку(р)пъского у дво(р) ити хотелъ нижъли сторо(ж) або воротъны(и) его мл(с)ти насъ не пусти(л) (Луцьк, 1577 ЖКК I, 80); и тепе(р) зара(с) чере(с) братии ваши(х) ...посла(л) ф̃. че(р)лени(х) аби се ро(з)дали робо(т)нико(м) а ту(т) зара(з) прислухаися що ту(т) г̃ь мови(т) до оучнко(в) свои(х) (к. XVI ст. УЄ № 77, 72 зв.); Єгипе(т)ское злото и сребро и всѣ ска(р)бы на ωθѣроу толко балваномъ были назначоны // але заразъ ωные богацтва жидомъ ся достали (поч. XVII ст. Проп. р. 231 зв. -- 232); теперї, зара(з) (I пол. XVII ст. Сем. 19); А такъ будучы мы пи(л)но потребни пн̃зе(и) на власные... потребы нш̃ы продали есмо и тепе(р) зара(з) до моцы владзы и посесы(и) врядовне пустили и поступили есмо тотъ до(м) нш̃ъ с пляцомъ (Киів, 1616 ЦДІАК 221, I,62,1); пе(р)шую... рату панъ А(н)дре(и) повине(н) дати зара(з), завтра... а другую рату повине(н) буде(т) ...ω(т)дати на соше(ст)вие Ст̃аго дх̃а в пришло(м) року (Львів, 1633 ЛСБ 1043, 32); Где зара(з) пово(д)... панъ белъски(и), указалъ село, ту(ж) неподалеку въправе (Киіївщина, 1639 ККПС 272).
Reply
Reply
Ото порада: суржикожертва вже давно й аж відколи спеціаліст із “темпоральності“! Отака-от, бач, тепморальність тривалості українського невігластва: вже шість рочків минуло - і ніхто не знайшовся в Україні (чи пак з читачів спільноти) - аби спростувати оцю кричущу й зарозумілу нелогічність та нетеоретичність в “лінгвістиці” суржикожертви. В Україні не вивчають лінгвістики - і вона нікого не цікавить?
Доведеться мені самому колись здолати осоругу від агресивного соліпсистського всезнайства (логіка: отут він єдиний - більше нікого не бaчу!) - й відповісти. Але поки що - я волію почекати: ото суржико-експеримент! Скільки рочків ще мине відтепер?
Reply
Тут докладно розписано значення, тут наведено літературні приклади, тут подано посилання на нормативний словник української мови, тут декілька загальних міркувань про час появи значення.
Прошу не тролити більше по всій спільноті, а дописувати виключно в тему, де спеціально для вас усе було розжовано.
Reply
Речете:
"Як пурист, він радив повернутись до вигаданої «золотої доби» простонародної мови..."
За якими міркуваннями та доказами Ви називаєте отут Антоненка-Давидовича "пуристом"? Виглядає, за Вами (Кажете: вигаданої «золотої доби») - що він був навіть пуристом-утопістом, непоміркованим, непрагматичним, нестямним пуристом. Хто інший отак думає та гадає про нього? Чи Ви собі лишень практикуєте мовно-нормативний соліпсизм?
Він пурист тільки в його порадах щодо вживання отого "зараз" - чи ото він ніде не практикує поміркованого пуризму? Як Ви отаке встановили? Чи для Вас виступати проти невживання українського кличного та інших споконвічних мовних скарбів (як то й годиться під атаками руйнівних мовних та ідеологічних модулів російської) - було б "пуризмом"?
Reply
За тими, що він постійно звертається до так званої «народної мови», яку, власне, і намагається очистити.
Reply
Чудернацький наклеп проти Антоненка-Давидовича: він звертається і до української класики і до народного мовлення:
"Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення - «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М, Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п'янить мене і нині» (М. Рильський)."
А саме з Вами нанині та натепер (отож не "навіки", бо я оптиміст) треба звертатись також до елементарних логічних розмежувань категорій: категорія "суржик та суржиконосці" не перетинається зі згаданою вище категорією "народної мови"! Народну мову треба очищувати од "суржика", від патологій російсько-української мовної, нерозбірливої, братської "мїстїкї":
А базіка-недоріка -
Багато балака:
І мовою й на язьіці
Й суржиком в подяку!
Reply
А навіщо отам треба рими? Треба зберігти внутрішній часовий смисл та парадоксальну кореляцію. Для мене та для мови "зарАз" - радше прислівник способу або образу дії, а не часу!
ЗАРА'З, присл., розм. За один раз, зразу, одночасно.
>Тепер: котрий з наступних смислів Ви вжили у Вашому реченні?
Словник української мови: У 11 т. / НАН України; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. - Київ: Наукова думка. - 1972. - Т. 3. - С. 287.
Зараз... 2. У даний час, тепер. Приклади з Коцюбинського й Сосюри.
Не маю отепер доступ до оного. Чи не зволіли б Ви мені подарувати отії приклади, під отією рубрикою смислу "зараз" яко "у даний час" чи "у цей час"? Дякую!
Reply
Сторінка зі словника (повний том тут: http://www.madslinger.com/bookvault/index.html ):
Reply
Reply
Leave a comment