Для мене політкоректність - це гидота, попри всю мою нелюбов до викривачів усесвітньої жидівської змови, від яких нічим не гірші ущербні мисливці на нацистів. Гидота, що роз"їдає нашу країну, як кислота.
ото дійсно, нема в Україні гіршої біди, ніж політкоректність. зовсім ті баби з жидами і чурками від рук відбились хочуть, суки щоб і їх за людей тримали.
Я взагалі-то сприймаю політкоректність як дещо перебільшену ввічливість. Тобто, вжити якесь слово замість іншого нескладно, але певний підсвідомий опір може виникнути. От щойно я пережила таке, спілкуючись зі своєю любою подругою, затятою веганкою (чи як називається той ізврат - це коли можна молоко, але не яйця і, Боже борони, не м"ясо). Якою заядлою кулінаркою я себе відразу ж відчула! Хоч печи паску за рецептом Ольги Франко на 30 яєць.
політкоректність -- це називати людей з пригноблених груп так, як вони самі себе називають. не вживати мови прингоблення. стояти на боці гноблених проти гнобителів. ось що таке політкоректність -- а не те, що нам впарюють необізнані вітчизняні журналісти.
Мені здається, що "політкоректність" - це, в основному, про мовний етикет, а те, як людина живе - це набагато ширше. І якщо я навішую на людину ярлики на основі того, чим вона на мене не схожа, то це вже більше моя проблема.
Я б висловився інакше: не навішую ярлики, а складаю свою окрему думку. Й це моя приватна справа, хто мені подобається, а хто ні. Якщо суспільство втручається в моє думання - то підстава непокоїтися. Мовний етикет дійсно занадто обтяжливий часом. Є випадки, коли просто наше живе мовлення наштовхується на гуртки тих, хто взагалі болісно сприймає зміни совєтського мовного стандарту.
Та дадно. Треба просто бути чесним із собою, і визнати, що "політкоректість" давно перевторюється на таку собі систему впроваждення "новомови" та боротьби із "думкозлочинами"....
Все пригадую, коли ж я вперше прочитала це слово, себто політкоректність... Здається, в одному оповіданні В.Діброва, де герой, вигадуючи несамовиті ходи, щоб залишитися в США, пропонує якійсь кіностудії сценарій фільму, а йому радять чи то когось з персонажів викинути, чи, навпаки, включи, щоб було політкоректно :-) Ціком оффтопічно - чи Ви ще не читали оцього О постмодерне в Галиции даже не слышали. Но и модерн туда пришел далеко не окончательный. Бандеровцы не пустили. Автор, що цікаво, хотів галичанам полестити. Ну як таким людям пояснити, що в пізньорадянську епоху український модернізм саме у Львові й вижив, а український постмодернізм саме тут і виник?
Ще не читав:) Ну, автор того тексту цілком вписується у російське (а може й східноукраїнське) сприйняття Галичини як "великого міфу". Міфу, який сприймається чи то гіпертрофовано позитивно, чи гіпертрофовано негативно. Ну а те, що для автора є "мега-плюсами" Галичини, насправді, в країнах на захід від українського кордону та на схід від німецького чи австрійського, сприймається як норма. Інколи проявлена у більш гіпертрофованих формах ніж у Галичині...
Здається мені, що це давня біда деяких... гм.... мислителів - мислення за асоціаціями. Спершу ми собі уявимо, як ті міфічні істоти мають поводитися, потім якось визначимося зі ставленням до них, а про таку дрібницю, як співставлення міфу з дійсністю, навіть не подумаємо. Ой, з усіх сил намагаюся якось цей "міф" демаскувати, але... Факти сильні, однак стереотипи сильніші (С).
а ви помітили, як хутенько і політкоректненько фонд Візенталя визнав двох головних свободівців юдофобами? - таке враження, що це було полюбовна домовленість з обох сторін - ви хлопці там бовкніть про жидів, а ми вас той во, запіаримо
Comments 343
Вот это мы любим и умеем.
Reply
Reply
Reply
зовсім ті баби з жидами і чурками від рук відбились хочуть, суки щоб і їх за людей тримали.
Reply
Reply
не вживати мови прингоблення.
стояти на боці гноблених проти гнобителів.
ось що таке політкоректність -- а не те, що нам впарюють необізнані вітчизняні журналісти.
Reply
Reply
Reply
Мовний етикет дійсно занадто обтяжливий часом. Є випадки, коли просто наше живе мовлення наштовхується на гуртки тих, хто взагалі болісно сприймає зміни совєтського мовного стандарту.
Reply
Reply
Reply
Ціком оффтопічно - чи Ви ще не читали оцього
О постмодерне в Галиции даже не слышали. Но и модерн туда пришел далеко не окончательный. Бандеровцы не пустили.
Автор, що цікаво, хотів галичанам полестити. Ну як таким людям пояснити, що в пізньорадянську епоху український модернізм саме у Львові й вижив, а український постмодернізм саме тут і виник?
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment