Еще со-творчество: зарифмовала как-то чужой сюжет, уловив мелодику-рифму. Интересный опыт - сама о таком вряд ли написала бы. Баловство, но решила сохранить тут ( Read more... )

Сніг іде безперестанку… На гілках - цілі світи з білого-мокрого-пухкого… Дерева падають (сьогодні пролазила під одним), із дахів сповзають клапті снігу (вчора - зовсім поруч), іти безпечніше не вдається (машини на тротуарах підтискають під балкони, стрічечки лише знімають відповідальність із відповідальних, бо все одно мусиш іти під будинками, то ( Read more... )

У чужому спальнику сняться цікаві сни.
У поході ночі ніби стають коротші.
Хоч нема маршруту, яким не ходив ніхто ще,
Почуваюсь першопрохідцем - і світ тісний.

Коли складно, можна краще пізнати тих,
Хто іде з тобою, - там всі стають собою.
Можна все вважати іспитом, квестом, грою,
Коли дощ і мряка чи коли в очі дим.

Біля вогнищ світло, пити на травах чай.
І ( Read more... )

Людям платять за повітря, людям платять за слова. Хто вродився досить хитрим, той викачує права. Я від слів втомилась дуже. Хочеш, їх віддам тобі? Це - конструктор, милий друже, що захочеш, те склади ( Read more... )

Мені подобається Київ під час "Євро-2012". Його атмосфера, вигляд, люди, гості, розваги... Я й більшість моїх знайомих думали, що на цей час краще б виїхати зі столиці, але коли чемпіонат почався й приїхали іноземці, стало цікаво.:) Не так залюднено, як ми чекали, й яскравіше, ніж сподівалися. Справді, свято…

( трохи моїх вражень )

… Рея Бредбері не стало. Жаль. Хочу таки прочитати "Вино з кульбаб"…

…Сьогодні у небі літали дракони-хмари, гарчали одне на одне, плювалися вогнем-блискавками, розділяли простір лапами й крильми - хто сильніший… І лилася на землю вода, очищення... А я стояла під парасолею - і дивилася на небо неймовірної краси, на лопотіння крапель по асфальту, на ( Read more... )

…На природі, далеко від міста, де з дитинства усе люблю, набуваю гармонії й благості. Там зело цвіте і щемко пахне (розчинилася б у пахощах), земля дарує сили, а сонце - радість. Там хочеться ходити босоніж і вмиватися росою. Там усе співає і дарує ту гомінку "тишу", якої бракує тут. Там навіть сум - світлий. Там загортаєш насіння у землю руками й ( Read more... )

Мы больше не пробиваем стены. Незачем просто, пускай стоят ( Read more... )

Стани мінливі, як погода нині.
То здається, що нічого не має вже значення-сенсу, - і я нагадую собі, що все у моїй свідомості і владі тут. То чиясь усмішка робить усе живим і немарним…
То мені щемко так, ніби усе ламається, - і намагаюся зрозуміти: у кого саме (бо ті, про кого знаю, не можуть мені так відчуватися й боліти)... То здається: все (буде) ( Read more... )

Останнім часом - дивовижне відчуття світла звідусіль. Навіть коли холодно, втомлено, сумбурно, навіть попри дрібні (чи й не зовсім) турботи. Так спокійно… рухатися далі - навіть коли щось раптово збурює чи напружує. Треба лише встигнути видихнути, коли… Є що сказати, показати - а не хочеться ні говорити, ні "зринати"… Затишок… Душі співзвучна ( ( Read more... )