Зимове-зимне
Сніг іде безперестанку… На гілках - цілі світи з білого-мокрого-пухкого… Дерева падають (сьогодні пролазила під одним), із дахів сповзають клапті снігу (вчора - зовсім поруч), іти безпечніше не вдається (машини на тротуарах підтискають під балкони, стрічечки лише знімають відповідальність із відповідальних, бо все одно мусиш іти під будинками, то підіймаючи ці стрічки, то пригинаючись під них), під ногами - сніг із водою, на голову теж вогкий сніг… І гарно ж, але ні роздивитися, ні насолодитися пішо, ні їхати...
І люди шаленіють. Хто через затори, хто через погоду, хто не знати ще чого. Водії обхлюпують людей на зупинках - і дехто з них ще визирає "поржать". Вагітну знайомку мою штовхають у маршрутці. Бабусі ніхто вийти не допоможе з бусика, а ще й дорікатимуть, що так довго виходить (у калюжі, ага). І хоча мені на людей щастило (один навіть притримав двері в метро), якось прикро. Все більше людей стають грубіянами, не шанують інших, ображають їх без підстав… На фоні невеселих думок про людей зі свого життя - геть сумно.
І ще думаю, що в кожного свій біль… І якщо комусь здається чужий біль чи печалі не вартими уваги, - то ще не значить, що так є. У кожного свої випробування і карби... Якщо не спів-чувати, то хоч розуміти...
Погода схиляє у вільний час сидіти вдома. Знову колише між протилежними бажаннями: закритися в собі - чи навпаки здійснити зустрічі, які планувала (пропонувала), до кінця року, а то й зустріти новий рік із кимось гуртом… Але і те, і інше навряд можливе й не цілком підвладне мені.
(с) пташка пастеллю звідти - там же поетапно, як малювали.
PS: Під ранок прокидалася декілька разів - ніби хтось потребував… Дивно…
PPS: ЖЖ знову назмінював… тепер у "профілі". Хто їх просить псувати все?
І люди шаленіють. Хто через затори, хто через погоду, хто не знати ще чого. Водії обхлюпують людей на зупинках - і дехто з них ще визирає "поржать". Вагітну знайомку мою штовхають у маршрутці. Бабусі ніхто вийти не допоможе з бусика, а ще й дорікатимуть, що так довго виходить (у калюжі, ага). І хоча мені на людей щастило (один навіть притримав двері в метро), якось прикро. Все більше людей стають грубіянами, не шанують інших, ображають їх без підстав… На фоні невеселих думок про людей зі свого життя - геть сумно.
І ще думаю, що в кожного свій біль… І якщо комусь здається чужий біль чи печалі не вартими уваги, - то ще не значить, що так є. У кожного свої випробування і карби... Якщо не спів-чувати, то хоч розуміти...
Погода схиляє у вільний час сидіти вдома. Знову колише між протилежними бажаннями: закритися в собі - чи навпаки здійснити зустрічі, які планувала (пропонувала), до кінця року, а то й зустріти новий рік із кимось гуртом… Але і те, і інше навряд можливе й не цілком підвладне мені.
(с) пташка пастеллю звідти - там же поетапно, як малювали.
PS: Під ранок прокидалася декілька разів - ніби хтось потребував… Дивно…
PPS: ЖЖ знову назмінював… тепер у "профілі". Хто їх просить псувати все?