Про петрогліфи у Індії мало знають. Зазвичай доводилося показувати картинку. Та часом навіть люди, які жили поруч із такими каменями, лише здивовано піднімали брови.
   
( Read more... )

Стаття для "Рукотворів"
У 2010 я вперше відвідала Ладак. І з цих відвідин винесла два найбільших враження: невимовна масштабність тутешніх місячних пейзажів і жива народна культура місцевих людей. Тут досі носили старовинні костюми, і найбільш визначним елементом цього костюму були прикраси.

( Read more... )

Хочу окремо написати про їжу, але не про місцеву і «необхідно спробувати», а про нашу, українську, звичну.

Коли довго не вдома, то організм починає вимагати чогось без присмаку тутешньої екзотики. Без присмаку каррі, чи перцю. Чогось чистого. А у моєму випадку - мені дуже бракувало молочних продуктів, а особливо сиру. І з часом я знайшла в Лє кілька ( Read more... )

Поїхати до осередку справжніх кочових племен було моєю ідеєю-фікс ще в часи перших відвідин Ладаку, але тоді у нас з чоловіком не вистачило часу. Зараз мала час і натхнення витратити 4 дні суто на дорогу, аби добратися до цього високогірного краю, до озера, що лежить на висоті 4600 метрів. Під китайський кордон. Тут простягаються споконвічні кочів’ ( Read more... )

Розказати цю історію - рівносильно написати «я ідіотка», але правди ніде діти, бо так і є. Я умудрилася знайти проблеми на свою голову на рівному місці, де ніщо не передбачало біди.

А сталося це так. Після шестигодинного вибирання по бездоріжжю через перевали у 4800 метрів я нарешті виїхала на рівну дорогу - на асфальт. Не знаю, як то сталося, але в ( Read more... )

Арійська долина видавалася місцем доволі розкрученим. Я про неї читала в книжках та інтернетах, бачила багато реклами турфірмочок, мовляв, організовуємо тури до аріїв… Тобто мені бачилося, що там буде якийсь попсовий туристичний рай: з магазинами, гестхаузами, інфраструктурою. Тому я й поставилася спустивши рукави до харчів у дорогу та купівлі газу ( Read more... )

Чи могла я у самих сміливих фантазіях уявити, що буду спати з Бредом Пітом буду їхати по гімалайських серпантинах на мотоциклі?! Я боялася, я 10 днів боялася, але зрештою орендувала мотоцикл "Пульсар" і поїхала... Ох, що то була за їзда! 95км за перший день у пошуках петрогліфів! Емоції зашкалюють. Я! Та, яка боїться навіть у комфортабельній альтеї ( Read more... )

Коли складала маршрут на "Дороги міфів", то орієнтувалася на якісь теорії, думки вчених і т.д. А можна було просто подивитися на ареал проживання сучасних дардів - носіїв мови, яка найближча, наскільки я розумію, до т.зв. індоіранської, або, як вчив Залізняк, "бореальної прамови".


( Read more... )

Отже, сьогодні я відчуваю необхідність закінчити розповідь про нашу мандрівку Ладаком. Звісно, у планах було ще мінімум 3 великих дописи, але завтра ми з «Цінькоторечками» вирушаємо стопити і співати до Грузії та Вірменії, а отже будуть нові враження і нові записи. А з Ладаком розберемося зараз. Скорочено:)
Дороги
Головне правило ладакської дороги - ( Read more... )

На відрізку шляху Шрінагар-Лє дуже багато монастирів, однак нам так і не вдалося заїхати в них по дорозі в Ладак, тож довелося ніби-то повертатися туди пізніше. До багатьох монастирів не було навіть дороги, лише стежки, але ми відклали похід туди через певні труднощі зі здоров’ям. Однак зупинилися на найцікавішому: монастирі Алчі і монастирі ( Read more... )