Хочу окремо написати про їжу, але не про місцеву і «необхідно спробувати», а про нашу, українську, звичну.
Коли довго не вдома, то організм починає вимагати чогось без присмаку тутешньої екзотики. Без присмаку каррі, чи перцю. Чогось чистого. А у моєму випадку - мені дуже бракувало молочних продуктів, а особливо сиру. І з часом я знайшла в Лє кілька точок, де можна утішити внутрішнього страждальця.
Скажімо, є така точка - Niyaz Milk Product. Вона знаходиться на Main Bazar поблизу мечеті. Якщо іти в бік виїзду з Лє, в бік автовокзалу, до мечеті, то вона буде по ліву руку - невеличкий відкритий магазинчик з рожевими стінами. Тут можна купити кисляк і кисломолочний сир, 150 рупій/кг. Цей сир ніжно-солоний, його можна їсти без нічого, а можна бадяжити з зеленню або варенням. Їсти просто так або класти на хліб.
Друга точка - це непальський ячий сир, 100 рупій за 100 грам. Дорого, але варто того. Його продають в German Bakery, що знаходиться в буквально 5ти метрах вниз по бічній вуличці від великої червоно-чорно-білої вивіски “Yak Travels” (якщо іти від мечеті і від виходу з міста, то ви в неї упретеся). Сир по структурі схожий на гауду (твердо-в’язкий), з відчутно вираженим запахом (але не нав’язливим) і солодкуватим смаком. Саме воно для поїдання під чайчик, з салатом, з картопелькою (це якщо у вас є газовий пальник і ви можете себе інколи потішити просто картопелькою). Тут же, у цій бейкері, ви можете купити справжній хліб. Альтернатива - хліб для тостів, який іноді продається у магазинах. Але тут, спечений у пекарні європейського типу, він неймовірний, із хрусткою скоринкою, такий невимовно-смачний (45 рупій білий хліб і 35 рупій чорний).
Третя сирна точка - магазини органічних продуктів, я таких бачила парочку на мейн базарі. Тут продаються сухофрукти, всякі трав’яні чаї, абрикосове варення, лущені кісточки і сік (Ладак спеціалізується на продуктах з абрикосів, тут крім абрикосів майже нічого нема). Тут можна купити «органічну гауду» (не знаю, що робить її органічнішою за звичайну гауду), голова у 500 грамів коштуватиме 375 рупій.
Якщо ви не в Лє, то можна брати консервований сир. Це збочення, але воно смачне, на смак схоже на варіації нашого плавленого сирка. У них цих плавлений сирок може називатися «чедер», але все одно це плавлений сирок :) Купляла три різновиди консервованого сиру (100-150 рупій), всі - достойні.
Тепер кавоманам. З нормальною кавою тут напряг, уявлення ладаків про каву дуже умовні, навіть про розчинну каву, якої сиплять три крупинки на чашку розведеного згущеного молока :) Так званий filter coffee наливають точно у тій самій бейкері, у ресторанчику при ній (40 рупій). Це заварна кава, неміцна, але непогана. Тут же продається мелена кава, але я не ризикнула платити 400 рупій за кота в мішку. Зате цілий кавовий світ відкривається у OpenHandCafe. Пояснити, де воно знаходиться, я не можу. Бо знаходиться воно у чорта на рогах, знайти дуже важко. Вчора я реально шукала цілісінький вечір, доки знайшла його, хоч вони наче й порозвішували по місту реклами з мапою, але там така мапа… Орієнтир - міст. Якщо знайти міст, то там треба питати у місцевих про це ОпенХендКафе. У ньому продається ВСЕ. Там стоїть кавовий апарат, і вони бадяжать від еспресо-капучіно і до якоїсь кави на індійських спеціях (але я вже чути не хочу про індійські спеції). Там дорожче, ніж у інших кафе - капучінко маленьке коштує 55 рупій. Але там таке «маленьке»… таке дуже індійсько-маленьке, як відро.
Тепер м’ясоманам. Я не їла м’ясо майже місяць. І коли зрозуміла, що компенсую все це діло шоколадом, то вирішила таки знайти місце, де м’ясо б готували не вегетаріанці, де воно було б справжнім (а не якась штука у картонних коробках «реді ту юз») і, що головне, зберігалося б у холодильнику (так-так… головне - не бачити, як зберігається тут м’ясо, тоді одразу перехочується його їсти). Є кафе «La Terasse», воно знаходиться по праву сторону від Як Тревелс. Там взагалі дуже достойне кафе. Величезні склянки чаю за 10 рупій, дуже широкий вибір їжі, все приготовано смачно і великі порції. Так от, у них є широкий вибір страви з курятини. Правда у 90% випадків вам принесуть щось, де буде купа капусти, шпинату і спецій, і там буде загублено один-два крихітних слідочки курки. Тому одразу замовляйте курячий шашлик (200 рупій). Там просто м’ясо)
Ще вчора стала відкриттям вулична їжа - мусульмани виходять на вулиці з переносними мангалами і смажать шашлики. Я спитала, що за м’ясо - баранина. Шашлики крихітні, маленькі шампурики і там десь 5 шматочків маленьких. На смак - дуже м’яке м’ясо, соковите, але воно не солоне і злегка віддає якимись спеціями. Дуже злегка. В основному це чистий смак баранини і баранячого жиру. Я не знаю, як вони його роблять м’яким, але ніякого маринаду не відчувається. Один шашличок коштує 25 рупій (!!!), до нього дають шматочок палянички (типу роті) і нарізочку з редьки і імбиру (наскільки мені вдалося ідентифікувати на смак).
Смачний чай я так і не знайшла.
Ще можна купувати зелень і робити салат. Дуже-дуже солодка тут редька, її можна гризти просто так. Картопелька - 15 рупій/кг. Шпинат, зелений салат, горіхи - це все продається на базарі, можна робити салатець. Для чаю купується на базарі м’ята, в органік шопах - мед. Я дуже шкодую, що тут немає змоги користуватися кухнею, доводиться готувати на газовому пальнику, а чай заварювати кип’ятильником. У консервах ще можна купляти рибу - макрель чи тунець.
А от тут:
Що ми їмо в Мексиці