7. Передмістя Єревана. Гегард та Гарні.
Я усвідомлюю, що ви не встигаєте все це читати, але хочеться відписати усі звіти, поки нічого не втекло з пам'яті )
Отже, після Ечміадзіна та Звартноца, в той же день, ми встигли побувати в ще двох передмістях, з іншого боку від Єревана.
Особливо вразив Гегард. Раніше слово "монастир" ніколи не асоціювалось у нас з чимось аж настільки вражаючим. Знаходиться Гегард в 40 кілометрах від Єревана. Ми вирішили не витрачати час на пошуки виїзду з міста, тому сіли в автобус. Коштував він 400 драм (8 гривень), тож можна було собі дозволити таку розкіш =)
Згодом, правда, виявилось, що до самого монастиря автобус не доїзжає близько шести кілометрів. Стопа там фактично не було, бо біля Гегарда дорога закінчується, і проїжджаючих автомобілів не існує: тільки туристичні. Але ми домовились з місцевим таксистом, що за 800 драм (16 гривень) він довезе нас до монастиря Гегард. Ось він.
Монастир був заснований 1600 років тому. Він повністю кам'яний. І це створює неймовірну атмосферу, яку фотками, на жаль, повністю не передаш.
Головне, чим відомий Гегард - це тим, що тут знаходиться спис, яким проткнули Ісуса, коли той висів на хресті. Правда, ми так були вражені кімнатами монастиря, що навіть не додумались пошукати той спис.
В монастирі багато різних ходів та кімнат, і скрізь можна абсолютно вільно гуляти.
Напівтемрява примушує затамувати подих, а різноманітне різьблення на стінах можна розглядати безкінечно
на жаль, мій фотік не дозволив зробити надто чіткі фотки (
Гегард - дуже популярне для туристів місце, тому людей там є навіть в несезон. Страшно подумати, що тут коїться влітку.
Монастир оточений горами з усіх сторін
Виїхати з Гегарда теж не так і просто. Автобуси там не ходять. Таксі мало. Користуючись монополією, таксисти ломлять високі ціни.
А ми ще й забули наміняти достатньо драм, коли були в цивілізації. Лишалось тільки 1500 (30 гривень). А до храма Гарні, куди нам було треба, таксист просив 2000 драм (40 гривень).
Поки крутились біля храму, нас покликав хтось з вірмен.
- Вам куда нужно?
- В Гарни...
- Поехали!
- Только у нас денег почти нет...
- Не нужны мне ваши деньги. Бесплатно поехали.
В машині, окрім нас, було ще троє вірмен (включаючи водія). Дорогою вони купили нам пиво та кока-колу. Довезли до самого храму Гарні, розвернулись і поїхали по своїх справах.
Але тут нас знову чекав сюрприз. Вхід на територію коштував 1000 драм (20 гривень) з однієї людини. У нас було 1500 драм, але нас було двоє.
- Долари приймаєте? - спитали в касі.
- Ні, але підійдіть до магазина з сувенірами, попросіть, може поміняють.
В магазині нам дійсно поміняли трохи доларів на драми, тож квитки купити ми змогли. Згодом виявилось, що в Гарні дивитись практично нічого.
Там стоїть давно недіючий храм язичників. В принципі, красивий. Ось він.
Ну і трохи всяких руїн
Ось в принципі і все, що можна побачити за 20 гривень. Малувато.
З Гарні до Єревана ми повертались на автобусі. На завтра була запланована дорога в Нагорний Карабах (спроба номер два).
***
Весь звіт з цієї подорожі:
1. Азербайджан. Стара частина міста Баку.
2. Баку сучасний
3. Нардаран. Найбільш релігійне селище Азербайджана
4. Храм вогнепоклонників Атешгях та дорога з Баку до Тбілісі
5. Вірменія. Єреван.
6. Передмістя Єревана. Ечміадзін та Звартноц
7. Передмістя Єревана. Гегард та Гарні.
8. Неймовірна дорога на Карабах. Найдовша канатка, монастирі, гори
9. Нагорний Карабах: Степанакерт, Шуши та повернення додому.
Отже, після Ечміадзіна та Звартноца, в той же день, ми встигли побувати в ще двох передмістях, з іншого боку від Єревана.
Особливо вразив Гегард. Раніше слово "монастир" ніколи не асоціювалось у нас з чимось аж настільки вражаючим. Знаходиться Гегард в 40 кілометрах від Єревана. Ми вирішили не витрачати час на пошуки виїзду з міста, тому сіли в автобус. Коштував він 400 драм (8 гривень), тож можна було собі дозволити таку розкіш =)
Згодом, правда, виявилось, що до самого монастиря автобус не доїзжає близько шести кілометрів. Стопа там фактично не було, бо біля Гегарда дорога закінчується, і проїжджаючих автомобілів не існує: тільки туристичні. Але ми домовились з місцевим таксистом, що за 800 драм (16 гривень) він довезе нас до монастиря Гегард. Ось він.
Монастир був заснований 1600 років тому. Він повністю кам'яний. І це створює неймовірну атмосферу, яку фотками, на жаль, повністю не передаш.
Головне, чим відомий Гегард - це тим, що тут знаходиться спис, яким проткнули Ісуса, коли той висів на хресті. Правда, ми так були вражені кімнатами монастиря, що навіть не додумались пошукати той спис.
В монастирі багато різних ходів та кімнат, і скрізь можна абсолютно вільно гуляти.
Напівтемрява примушує затамувати подих, а різноманітне різьблення на стінах можна розглядати безкінечно
на жаль, мій фотік не дозволив зробити надто чіткі фотки (
Гегард - дуже популярне для туристів місце, тому людей там є навіть в несезон. Страшно подумати, що тут коїться влітку.
Монастир оточений горами з усіх сторін
Виїхати з Гегарда теж не так і просто. Автобуси там не ходять. Таксі мало. Користуючись монополією, таксисти ломлять високі ціни.
А ми ще й забули наміняти достатньо драм, коли були в цивілізації. Лишалось тільки 1500 (30 гривень). А до храма Гарні, куди нам було треба, таксист просив 2000 драм (40 гривень).
Поки крутились біля храму, нас покликав хтось з вірмен.
- Вам куда нужно?
- В Гарни...
- Поехали!
- Только у нас денег почти нет...
- Не нужны мне ваши деньги. Бесплатно поехали.
В машині, окрім нас, було ще троє вірмен (включаючи водія). Дорогою вони купили нам пиво та кока-колу. Довезли до самого храму Гарні, розвернулись і поїхали по своїх справах.
Але тут нас знову чекав сюрприз. Вхід на територію коштував 1000 драм (20 гривень) з однієї людини. У нас було 1500 драм, але нас було двоє.
- Долари приймаєте? - спитали в касі.
- Ні, але підійдіть до магазина з сувенірами, попросіть, може поміняють.
В магазині нам дійсно поміняли трохи доларів на драми, тож квитки купити ми змогли. Згодом виявилось, що в Гарні дивитись практично нічого.
Там стоїть давно недіючий храм язичників. В принципі, красивий. Ось він.
Ну і трохи всяких руїн
Ось в принципі і все, що можна побачити за 20 гривень. Малувато.
З Гарні до Єревана ми повертались на автобусі. На завтра була запланована дорога в Нагорний Карабах (спроба номер два).
***
Весь звіт з цієї подорожі:
1. Азербайджан. Стара частина міста Баку.
2. Баку сучасний
3. Нардаран. Найбільш релігійне селище Азербайджана
4. Храм вогнепоклонників Атешгях та дорога з Баку до Тбілісі
5. Вірменія. Єреван.
6. Передмістя Єревана. Ечміадзін та Звартноц
7. Передмістя Єревана. Гегард та Гарні.
8. Неймовірна дорога на Карабах. Найдовша канатка, монастирі, гори
9. Нагорний Карабах: Степанакерт, Шуши та повернення додому.