2. Баку сучасний
У Баку є гроші. У Баку багато грошей. У Баку дуже багато грошей, бо в Азербайджані багато нафти. Отже Баку може собі дозволити будувати наворочені будівлі, підсвічувати фонтани, здійснювати масштабні проекти та вражати розмахом.
"Да, у нас много чего строится. Но сколько бы могло строиться, если бы не крали!" - кажуть поодинокі скептичні опозиціонери, яких ми тут зустрічали. Хоча куди вже кручє, нам, українцям, уявити важко. Принаймні, в центрі столиці очі розбігаються.
Тинятись сучасним Баку ми пішли відразу після старої частини міста
Це - вхід в підземку. Ми якось не відразу в'їхали, що таким може бути підземний перехід...
Морозиво дороге (10 гривень, здається). Тут взагалі все дорого. Ціни на рівні Москви.
Набережна довга, можна гуляти декілька годин
Кстаті, ходити під ручку у азербайджанських хлопців - звичайна справа... Якось дивно 0_0
Скрізь ростуть маслини, і бабусі збирають їх в кульочки, як у нас шовковицю.
Правда, в необробленому вигляді вони несмачні - гіркі дуже (
Скрізь чистота і краса
Алея кактусів =)
Оце яйце - торгівельний центр, зайшли туди в пошуках чогось з*їсного. Бо до цього пошуки пристойної їжі з більш-менш адекватними цінами завершились невдало (
На третьому поверсі тут купа фаст-фудів, але ціни засмучують. Якийсь маленький захудалий бургер - 30-40 гривень. А знайти їжу без м*яса - взагалі важка задача. Довелось вдовольнитись картоплею-фрі, хоча і вона тут дорогувата (а порції маленькі).
Але не їсти ж ми сюди приперлись! Тому йдемо гуляти далі
Отаких таксі тут масса, однакових. Ми зрозуміли, що це якась державна служба.
Є й приватні, звичайні. Але краще їздити отакими, вони працюють строго за лічильником. А краще взагалі не їздити на таксі - доооорого ((((
Можна запостити лук у соцмережі прямо на вулиці )
"Подскажите, как нам доехать до... ну таких... листьев... стеклянных".. - питала я у перехожих, але внятно пояснити нам ніхто не міг.
"Це не листочки, це вогонь!" - поправляв мене Ед.
"Как нам доехать до... ну такого... огня... стеклянного" - питаю у чергового перехожого.
"Это не огонь, это листья!" - поправляє той.
З горем пополам доїхали ) Правда вогонь, чи то листочки, зблизька виявились недобудованими і бруднуватими. Але все рівно прикольні =) Це - сучасний символ Баку.
Поруч - Алея шахідів. Не камікадзе, які підривали себе заради мусульманської віри, а просто героїв Азербайджана. В основному тих, що загинули під час війни в Карабаху.
а звідти отакий вид на місто
навіть тут - хайтек
Безліч могил, і у всіх - приблизно одна дата смерті. Бррр...
напевно, журналіст...
А це - алея пам'яті турків, які полягли у війні за Азербайджан
це - вхід у безкоштовний фунікульор, але в той день він був закритий на профілактику (
Вечірній Баку - це дещо неймовірне...
До музея Алієва ми поїхали через день, але вмістити його фотографій в цей пост буде доречним
музей (або ж центр Алієва) збудували недавно і виглядає він дуже дивно і незвично
Кажуть, всередині ще крутіше. Але вхід в кожен зал коштував 50 гривень (всього залів було 3). Тож ми вирішили зекономити 300 гривень на двох і всередину не пішли.
Парк біля центру Алієва теж крутий і наворочений
На зупинках в Баку електронні табло: можна подивитись, куди їде кожен автобус, з переліком усіх зупинок та часом добирання. У цього пристрою декілька мов, російська, дається, також є.
В цей день фунікульор вже працював, тож ми поїхали наверх
Цей прапор зблизька - просто гігантський, він навіть увійшов в книгу рекордів Гіннеса, як найбільший за якимись там параметрами.
Зліва - Baku Crystal Hall, в якому проходило Євробачення
Про Баку всьо, але далі буде =)
***
Весь звіт з цієї подорожі:
1. Азербайджан. Стара частина міста Баку.
2. Баку сучасний
3. Нардаран. Найбільш релігійне селище Азербайджана
4. Храм вогнепоклонників Атешгях та дорога з Баку до Тбілісі
5. Вірменія. Єреван.
6. Передмістя Єревана. Ечміадзін та Звартноц
7. Передмістя Єревана. Гегард та Гарні.
8. Неймовірна дорога на Карабах. Найдовша канатка, монастирі, гори
9. Нагорний Карабах: Степанакерт, Шуши та повернення додому.
"Да, у нас много чего строится. Но сколько бы могло строиться, если бы не крали!" - кажуть поодинокі скептичні опозиціонери, яких ми тут зустрічали. Хоча куди вже кручє, нам, українцям, уявити важко. Принаймні, в центрі столиці очі розбігаються.
Тинятись сучасним Баку ми пішли відразу після старої частини міста
Це - вхід в підземку. Ми якось не відразу в'їхали, що таким може бути підземний перехід...
Морозиво дороге (10 гривень, здається). Тут взагалі все дорого. Ціни на рівні Москви.
Набережна довга, можна гуляти декілька годин
Кстаті, ходити під ручку у азербайджанських хлопців - звичайна справа... Якось дивно 0_0
Скрізь ростуть маслини, і бабусі збирають їх в кульочки, як у нас шовковицю.
Правда, в необробленому вигляді вони несмачні - гіркі дуже (
Скрізь чистота і краса
Алея кактусів =)
Оце яйце - торгівельний центр, зайшли туди в пошуках чогось з*їсного. Бо до цього пошуки пристойної їжі з більш-менш адекватними цінами завершились невдало (
На третьому поверсі тут купа фаст-фудів, але ціни засмучують. Якийсь маленький захудалий бургер - 30-40 гривень. А знайти їжу без м*яса - взагалі важка задача. Довелось вдовольнитись картоплею-фрі, хоча і вона тут дорогувата (а порції маленькі).
Але не їсти ж ми сюди приперлись! Тому йдемо гуляти далі
Отаких таксі тут масса, однакових. Ми зрозуміли, що це якась державна служба.
Є й приватні, звичайні. Але краще їздити отакими, вони працюють строго за лічильником. А краще взагалі не їздити на таксі - доооорого ((((
Можна запостити лук у соцмережі прямо на вулиці )
"Подскажите, как нам доехать до... ну таких... листьев... стеклянных".. - питала я у перехожих, але внятно пояснити нам ніхто не міг.
"Це не листочки, це вогонь!" - поправляв мене Ед.
"Как нам доехать до... ну такого... огня... стеклянного" - питаю у чергового перехожого.
"Это не огонь, это листья!" - поправляє той.
З горем пополам доїхали ) Правда вогонь, чи то листочки, зблизька виявились недобудованими і бруднуватими. Але все рівно прикольні =) Це - сучасний символ Баку.
Поруч - Алея шахідів. Не камікадзе, які підривали себе заради мусульманської віри, а просто героїв Азербайджана. В основному тих, що загинули під час війни в Карабаху.
а звідти отакий вид на місто
навіть тут - хайтек
Безліч могил, і у всіх - приблизно одна дата смерті. Бррр...
напевно, журналіст...
А це - алея пам'яті турків, які полягли у війні за Азербайджан
це - вхід у безкоштовний фунікульор, але в той день він був закритий на профілактику (
Вечірній Баку - це дещо неймовірне...
До музея Алієва ми поїхали через день, але вмістити його фотографій в цей пост буде доречним
музей (або ж центр Алієва) збудували недавно і виглядає він дуже дивно і незвично
Кажуть, всередині ще крутіше. Але вхід в кожен зал коштував 50 гривень (всього залів було 3). Тож ми вирішили зекономити 300 гривень на двох і всередину не пішли.
Парк біля центру Алієва теж крутий і наворочений
На зупинках в Баку електронні табло: можна подивитись, куди їде кожен автобус, з переліком усіх зупинок та часом добирання. У цього пристрою декілька мов, російська, дається, також є.
В цей день фунікульор вже працював, тож ми поїхали наверх
Цей прапор зблизька - просто гігантський, він навіть увійшов в книгу рекордів Гіннеса, як найбільший за якимись там параметрами.
Зліва - Baku Crystal Hall, в якому проходило Євробачення
Про Баку всьо, але далі буде =)
***
Весь звіт з цієї подорожі:
1. Азербайджан. Стара частина міста Баку.
2. Баку сучасний
3. Нардаран. Найбільш релігійне селище Азербайджана
4. Храм вогнепоклонників Атешгях та дорога з Баку до Тбілісі
5. Вірменія. Єреван.
6. Передмістя Єревана. Ечміадзін та Звартноц
7. Передмістя Єревана. Гегард та Гарні.
8. Неймовірна дорога на Карабах. Найдовша канатка, монастирі, гори
9. Нагорний Карабах: Степанакерт, Шуши та повернення додому.