Це був 44-й, і на Кіровоградщині німці вже відступали. Татова хата була остання в селі, далі - балка і степ. І хоч сім’я в них була велика, якось так вийшло, що вдома були тільки мій тато і його мати. Мати поралась по хаті, по дорозі штовхала колиску під сволоком - і вона собі гойдалася. А в колисці тато ( Read more... )

( мемуари )

( Read more... )

Щастя - це коли приходиш додому, й раптом бачиш на столі БАБУСИНІ ПАМПУШКИ З ЧАСНИКОМ. Я не їла їх вісім років - з того березня, як вона пішла собі в кращі світи, хоча куди вже краще. 
А до того - їла з самого дитинства, та я виросла на них! Взагалі в бабусі було дуже обмежене меню, п’ять-шість коронних страв. Усіх їх вона готувала "неправильно", не ( Read more... )

Приморські Альпи. Джип довго віз нас угору - і привіз у геть інший світ. Він був дуже високо, і ця висота дуже відчувалася. Усе інше десь там, навколо гори-гори, навіть пригорща кришталевого гірського озера - теж унизу. І ще повітря, фантастичне повітря, яким давно ніхто не дихав. Повітря, яке скучило за людиною в цьому пейзажі, щось таке ( Read more... )

Молода циганка танцює посеред дороги. У стовпі здійнятого з сухої дороги пилу блищить на сонці червоне плаття. Купа блискіток - і всі блищать і переливаються, плаття ходить ходором, дорога аж дрижить ( Read more... )

І що воно за кайф лежати під ліжком. А от же ж - як ми були малі, залазили кожна під своє ліжко, висовували звідти голови й балакали. І світ був якийсь інший, як дивитись на нього з-під ліжка ( Read more... )