Петрогліфи
Приморські Альпи. Джип довго віз нас угору - і привіз у геть інший світ. Він був дуже високо, і ця висота дуже відчувалася. Усе інше десь там, навколо гори-гори, навіть пригорща кришталевого гірського озера - теж унизу. І ще повітря, фантастичне повітря, яким давно ніхто не дихав. Повітря, яке скучило за людиною в цьому пейзажі, щось таке.
Навколо як розкриті книги лежали великі плити з петрогліфами. Колись дуже-дуже давно тут жили люди і видовбували на цьому камінні свої історії. Може, їм було самотньо на такій висоті. Може, хотілося лишити слід, хоча точно й не було відомо нащо. Ну, були тут, жили, корову он якусь намалювали в огорожі... Взагалі-то про все це розказувала екскурсовод, але я все одно нічого не розуміла.
Я відійшла подалі, сіла на якусь плиту без петрогліфів - чому на ній нічо не написали? - і слухала здаля незрозумілу розповідь про незрозумілі написи-малюнки. Купка людей переходили від плити до плити, роздивлялись малюнки, мене не було в їхньому світі - і на мить здалося, що я сама такий петрогліф на цій незайнятій плиті.
Навколо як розкриті книги лежали великі плити з петрогліфами. Колись дуже-дуже давно тут жили люди і видовбували на цьому камінні свої історії. Може, їм було самотньо на такій висоті. Може, хотілося лишити слід, хоча точно й не було відомо нащо. Ну, були тут, жили, корову он якусь намалювали в огорожі... Взагалі-то про все це розказувала екскурсовод, але я все одно нічого не розуміла.
Я відійшла подалі, сіла на якусь плиту без петрогліфів - чому на ній нічо не написали? - і слухала здаля незрозумілу розповідь про незрозумілі написи-малюнки. Купка людей переходили від плити до плити, роздивлялись малюнки, мене не було в їхньому світі - і на мить здалося, що я сама такий петрогліф на цій незайнятій плиті.