Це був 44-й, і на Кіровоградщині німці вже відступали. Татова хата була остання в селі, далі - балка і степ. І хоч сім’я в них була велика, якось так вийшло, що вдома були тільки мій тато і його мати. Мати поралась по хаті, по дорозі штовхала колиску під сволоком - і вона собі гойдалася. А в колисці тато
(
Read more... )
Comments 38
Reply
Reply
Якогось вечора один німець розказував, показував фотографію з жінкою і дочкою. А другого дня зранку прийшли москалі , а німці як почули (хтось з сусідів зайшов до хати і сказав, що "дріт по дорозі протягнули значить скоро будуть", ну типу телефон) то кинулись втікати. Одного застрелили на дорозі, зняли з трупа чоботи і пішли далі, другий побіг десь в поля, але того також напевно застрелили...
---
А таких історій дуже багато, пам'ятаю колись журнал Тиждень (ну коли я його ще читав і виписував) мав спеціальний випуск з такими історіями про німців.
Та були там (і) нормальні люди, яких "хворий на всю голову" Гітлер погнав на війну.
І ще десь прочитав, що Гітлер прийшов до влади маючи підтримку менше 30% населення.
Reply
Reply
Der Vater hüt die Schaf,
Die Mutter schüttelts Bäumelein,
Da fällt herab ein Träumelein.
Schlaf, Kindlein, schlaf...
може син того солдата живий, добре б було йому розповіти про татка... але, розумію, імен солдат тепер уже не дізнатися...
а в тій балці є якась могила?
я також люблю німецьку, мене з дитинства обурює (мені так й досі не зрозуміла) ненавість до німців 9 травня, через це 9 травня не визнаю...
у маминих батьків у хаті був німецький штаб, стояли офіцери, потім після війни мама та її сестри ще довго гралися банками з-під кави...
у нас в родині здавна спілкувалися, окрім української, ще німецькою (а крім того, польською), моя прабабуся служила ключнецею (економкою) у німців ще за царя Панька (до совітів), саме вона мене й вчила німецької та польської, вірші, пісні, так що... майже рідна мова... і каву люблю.
дякую за розповідь!
Reply
ну, ненависть до німців зрозуміла - вони прийшли на цю землю і вбивали, вони почали війну, за що ж їх любити. просто там, де люди, та ще й перед смертю - все завжди складніше...
мені польська теж дуже близька - але то по мамі, там багато поляків у роду.
дякую за колискову)
Reply
ненависть до німця плекалася (й плекається далі) роками! Вчора вночі включив радіо Ера, була якась "релігійна" програма яка почалась вітанням з "перемогою" над "німецькими фашистами" від якогось батюшки. я виключив.
---
отут цікаво досить написано http://blogs.pravda.com.ua/authors/stogniy/4fa22531a5564/
ну автор ..., але думаю історія про діда федота "з промитими мозгами" правдива
Reply
п.с.в тім все ж таки "москаль" і "росіянин" поняття трохи різні, як на мене)))
Reply
а взагалі, війна страшне діло. у всіх відношеннях...
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment