Будинок стоїть над урвищем, за ним далі - кущі бузку з посохлим цвітом, кілька сосен і море ( Read more... )

Взагалі в Лебедівку ходить пряма маршрутка з Одеси, а я чогось знову поїхала автобусом Київ-Ізмаїл в Татарбунари. Зійшла посередині ночі, о пів на четверту - пласкі дахи розхитаної автостанції, над ними кілька кипарисів і гостре зоряне небо. Таке яскраве і близьке в цій чорній ночі, що приглушує й собачий гавкіт десь там десь далеко по дворах, і ( Read more... )

Мені колись давно в дитинстві у Франції подарували записник із цією картиною Моне на обкладинці. Я дивилася на неї - і  дуже хотілося в такий пейзаж.
І от я туди потрапила - в точнісінько такий пейзаж. Ще можна додати кручені дерева акацій і сосен. А замість тих кораблів - чайки, які літали над морем урівень з обривом.
Ще був будиночок на обриві, з ( Read more... )

Морські медитації

( Read more... )

У нас на роботі традиція - хто де буває, привозить звідти місцеве вино (ну, як там його роблять). І от на зворотньому шляху я подалася в Татарбунари на пошуки ( Read more... )

Це виявилось не село, а курорт. Села як такого - два-три будинки, а далі все - бази відпочинку. На цій землі не живуть постійно, а лише приїжджають її використовувати - хто заробляти гроші, хто - тратити. І ця тимчасовість і відсутність господаря відвертає від Лебедівки найбільше. Усе мов застигло з радянських часів. Хронічно "халабудний" стан ( Read more... )

Отож ускочила я в останній вагон літа - і подалася на море ( Read more... )

Я ще солона од моря, шкіра пашить од сонця - а в Києві набурмосене небо, мжичка й пожовклі каштани ( Read more... )