страх як інтересно натикатися у пошті на згадки про те, що колись писалось під впливом серйозних емоцій, відчуттів чи замріянь. особливо інтересно тому, що зараз такий дико-дивний період, коли або все, або нічого. дуже втомлена, але не роботою, як би можна було вирішити, а власне собою. періодами примирююсь з внутрішнім бардаком, а іноді він так ( Read more... )

мене не було тут три роки ( Read more... )

Привіт.

Іноді мені здається, що я знаю вас, немов себе саму.

Я знайома з Мімі, слухаю, як щовечора вона каже: "Джоне, гітара - це чудове хоббі, але не спосіб заробляти гроші". Допомагаю ховати від неї перші вірші-пісні під подушку, і вигадую відмовки, бо вона їх зрештою знаходить. Разом з Джоном ми носимо окуляри. Ми бачимо кольорові сни, іноді ( Read more... )

Якось так повелось, що рік в мене завжди починається не надто весело. Наприклад, цьогоріч не було традиційного відкриття шампанського під удари годинника. Зате було вимкнення світла на декількох вулицях водночас за дві години до початку нового відліку, а вранці першого січня першими людьми, що переступали поріг багатьох будинків в тихому куточку ( Read more... )

слухайте, в мене задофіга тегів ( Read more... )

героїня фільму Зараз саме час на початку та наприкінці картини говорила про моменти, про їх цінність і те, що їх варто запам'ятовувати ( Read more... )

в нас дома є така собі дитячо-мрійлива легенда, що мій тато був закоханий у дівчинку, на рік старшу від нього (ну і на цілий шкільний клас, звісно), яка потім стала моєю вчителькою у музичній школі ( Read more... )

французькі фільми для мене є чимось особливим. я в них закохуюсь від перших кадрів і не можу відірвати очей до самісіньких титрів. а потім сиджу ледь не до перших півнів і втікаю думками у світ мрійництва, де можна усе-усе, навіть бути у передмісті Парижа і смакувати з коханим терпке вино (хоча у мене від нього й болить голова) і теплі, щойно ( Read more... )

їхали нині до чорта в дупу аби виявити волевиявлення, але тим не менш. тепер якщо й сердитись на когось за владу - лиш на себе, очі ж бачили куди руця плюсик писала ( Read more... )

усвідомлюю що за кільканадцять хвилин на календарі офіційно закріпиться вересень і тішусь до безмежжя. призоди, золотавий. я тебе так чекала.

мабуть, варто підбити підсумки?
нарешті я бакалавр. і нарешті я поступила на магістра. студентський квиток доживає останні хвилини своєї дійсності в гаманці і я нині усвідомила що фотка на новому буде не менш ( Read more... )