Привіт.
Іноді мені здається, що я знаю вас, немов себе саму.
Я знайома з Мімі, слухаю, як щовечора вона каже: "Джоне, гітара - це чудове хоббі, але не спосіб заробляти гроші". Допомагаю ховати від неї перші вірші-пісні під подушку, і вигадую відмовки, бо вона їх зрештою знаходить. Разом з Джоном ми носимо окуляри. Ми бачимо кольорові сни, іноді сюрреалістичні, і це нас не лякає, зовсім ні. В наших щоденниках, а іноді й табелях роблять однакові записи: "Завжди про щось мріє".
Пол і я обожнюємо трамваї і любимо читаючи, уявляти себе головними героями п'єс чи романів. Разом з Полом я сміюсь, бо його батько намагається змусити вас вчити 'Stairway To Paradise', адже там справді чудове чергування акордів на початку. І разом з ним ми німіємо від страху, випрошуючи дозвіл поміняти трубу на гітару. Пол знайомить мене (позаочі, звісно) з місцевим стилягою Джоном Ленноном, а потім і насправді, за кулісами концерту групи "Quorrymen", поки мене крутиться голова від диму сигарет та перегару.
Вірю, як і Джордж, що життя потрібно прожити, хапатись за кожну можливість і ловити будь-який випадок. Знайомлю його з Полом в шкільному автобусі. Ми разом ходимо на концерти в ліверпульський "Емпайр" і, відкривши рота, дивимось на гігантські підсилювачі. З Джорджем я малюю його першу гітару на фанері, намагаюсь натягнути струни, однак всяк конструкція тріскає, і ми дуже скоро забуваємо про цю невдачу.
Рінго розповідає мені, що через його народження розпочалася Друга світова війна. Він також часто переїздив з місця на місце і в перший день у школі нам обом було дуже страшно. Разом з ним ми створюємо свій дивовижний світ мушкетерів, піратів чи королів, і не зважаємо на думки оточуючих. Рінго показує мені тамтам у маленькому магазині на Парк-Роуд щоразу, як ми повертаємось зі школи. З його другом Роєм ми слухаємо рок-н-рол, а потім Рінго переходить з групи у групу, а ми завжди приходимо його слухати. І одного разу в Німеччині, в 1960 році ми зустрічаємо трьох ліверпульських хлопців - Джона, Пола і Джорджа.
Так починається наша історія The Beatles.
Нехай наступить кінець світу, головне щоб грав рок-н-рол.
Джон Леннон.
Я гордий, що на моїй душі стоїть клеймо рок-н-ролу!
Пол МакКартні.
Знаєте, що мене дратує у сучасній музиці? В ній усе починається з букви "я".
Джордж Харрісон.
У мене немає таланту, просто я вмію радіти життю та лінуватись.
Джон Леннон.
Дуже часто ми б'ємось головою об стіну, в той час як можемо просто вийти через двері.
Рінго Старр.
Зовсім не обов'язково, щоб був зміст. Смішно? От і чудово!
Пол МакКартні.
"All You Need Is Love" - це насправді хіт номер один. Думаю, він відтворював настрій того часу, "владу квітів", рух хіппі і так далі... Це дійсно був час, коли "все, що вам потрібно - це любов".
Ніл Аспінал.
"Girl" - це справжня пісня. Ніякої конкретної дівчини не існує, вона лиш мрія, однак слова цілком правильні. Але так сталось, що для нас вона все-таки стала піснею про реальну дівчину, ту, яку шукали більшість з нас.
Джон Леннон.
Якби політики приймали ЛСД, у світі не було би більше війн, бідності та голоду.
Пол МакКартні.
Кожному, хто почав з низів і піднявся наверх, побачив, як перед ним плазують, зрозуміло: переможців люблять всі, але програють всі на самоті.
Джордж Харрісон.
Якби усі ті, що мають зброю, пустили би собі пулю в лоб, це вирішило б всі проблеми.
Джордж Харрісон.
Я завжди грав музику, в яку вірив. Ви ж знаєте, фанати завжди відчувають обман.
Пол МакКартні.
Ми були чесні один з одним, чесні в усьому, що стосувалось музики. Музика була позитивною. Її позитивний момент - любов. Ми всі писали про різні речі, але головне, про що співали The Beatles - це любов.
Рінго Старр.