початок.

[pomeran4eva]

жж іноді викликає у мене кризу жанру. я сідаю з тисячами думок, перестрибую з однієї на іншу, і в результаті починаю писати, витирати написане і знову викладати ідеї та пояснення.

січень.
він був доволі таки теплим, по-справжньому весняним і насиченим на людей, події, цікавинки.
навчив менше боятись і більше діяти.
в принципі, як і цього хотілось.

якщо дуже коротко, то...

книги.
о, диво дивнеє! за чотири тижні я прочитала чотири книги, з трійко розпочала і ще дві читаю-добиваю іноземними - польсько. та англійською.
це був і Стаут, про якого я згадувала ще тут, і Наріне Абгарян з іронічною "Понаехавшей" (дякую, Ірен) і Грегорі Девід Робертс з його неперевершеним "Шантарамом" (люди, буде продовження!) і моя обожнювана Гарпер Лі з продовженням "Вбити пересмішника" - "Піди, постав вартового".



-друзі потребують тебе, Джин-Луїза, коли вони помиляються. коли вони праві, ти їм ні до чого.
Г.Лі "Іди, постав вартового".


Мені випала зустріч з Карлою Сааранен. Варто було мені зазирнути в її зелені очі - і я відразу пішов ва-банк, прийнявши її умови. Тож моя історія, як і все інше в цьому житті, починається з жінки, з нового міста і з дрібки талану.
Г.Д.Робертс "Шантарам".
музика.
про улюблених The Beatles я можу говорити вічно, цитувати щохвилинно, наспівувати всі їхні пісні та достеменно казати, що вони згадують слово "любов" більше шестисот раз. зрештою, читайте тут.

я не можу не згадати про Девіда Боуі.
я мало була з ним знайома до одного прекрасного фільму за книгою Чбоскі - "Добре бути тихонею". але познайомившись, дружба залишилась навічно.

Click to view

а ще - фільм Бертолуччі "Ти і я" і Ragazzo solo, ragazza sola.

фільми.
пристратила батьків до кіно. як результат, два фільми на морську тематику - "У серці моря" та "Проти шторму". Обидва - на реальних подіях і обидва не надто вразили.

зате вже другий рік поспіль я готова радити кожному, хто попросить (і ні) фільм-трилогію (але чи можна так називати?) "Зникнення Елеанор Рігбі".

останні ночі січня потішили кількома хорошими фільмами, які, звісно, надзвичайними шедеврами не назвеш, але переглянути для теплоти та спокою можна. Оскароносний (так!) фільм з Лео, який ввігнав у сонливість, але вартий нагород - "Легенда Г'ю Гласса". "Врятувати містера Бенкса" - історія про Уолта Діснея та Памелу Треверс, "мати" Меррі Поппінс, "Любовь скрізь час" з Расселом Кроу у несподіваній для нього ролі та Коліном Фарелом, "Вік Адалін" - оповідь з Блейк Лайвлі, яку я обожнюю з часів "Джинсів..." та, звісно ж, "Гаррі Поттер" де, цього разу, історія велась саме про Принца і те, що він житиме у наших серцях завжди.



подорожі.
як людині, яка рідко коли кудись виїздить (за відстуністю то візи то компанії), доволі дивно занотовувати це у жж.
однак, я перевершила саму себе, вирвавшись із зони комфорту та втікши на тиждень до сусідньої Польщі. пробувши у Кракові два золотих дні з Андріаною, третій ж була наодинці з містом, а ще два дні - з неприступною Варшавою, спільну мову з якою вдалось знайти аж перед від'їздом.

я люблю Краків за відчуття домашньості. за те, що приїжджаючи сюди вдруге, ми не наскучили один одному, за те, що ми досі дивуємо самі себе. за таємниці і несподіванки. за підтримку і тепло.


я була б не я, якби не сфотографувалась з улюбленим Папою.


вечори у Кракові.


частинка єврейського кварталу.


казкова частинка міста.

з Варшавою ми порозумілись, однак дійшли до цього з важкістю і впертими непоступаннями.


нібито "старе" місто.


!!!


Варшавські дивовижі.


цитата майже уього місяця.
я б хотіла, щоб ті, хто прочитає мою, мабуть що останню, "сповідь", сказали про мене як про Марію Магдалину: "їй багато що буде вибачено, адже вона багато що любила".
Едіт Піаф.