Інколи я вимикаю свій розум і почуття і дозволяю своїм тілом керувати мною. Мої ноги несли мене подалі від людей і звичних малюнків вулиць. Я не пам'ятаю, як тут опинилася. Легкий вітер погойдував дерева, розносив пахощі щойно скошеної трави. Все, що було навколо - це старі закинуті будинки. Вони були з того часу, коли рік побудови вирізьблювали ( Read more... )

Дощило. Так нестерпно і важко, що я ледь не звалилася з ніг. Здавалося, цей дощ не вщухне ніколи. Я чула кожне його падіння. Кожна краплина у мені відбивалася в голові, давлячи то на серце, то на вуха. Мені здавалося, що на мене дивиться кожен. Кожнісінький. Своїми вилупкуватими очиськами вони свердлили в мені дірки. Хтось - на потилиці, хтось - на ( Read more... )

Як жаль, що ти ніколи не згадаєш цього дня, коли я тебе побачив.  Я сидів у парку, у цьому парку, де ми з тобою вперше зустрілись. Вперше і востаннє. Ти ніколи не знала про нашу зустріч: пройшла і я для тебе минув.  Я минув, як закінчується все у цьому житті: закінчуються квитки на поїзд, зубна паста, дощ і зима. Ти була у літньому зеленому платті ( Read more... )

прощайте люди
прощайте людям

( Read more... )

я пам'ятаю, коли я вступала в університети мені один юнак сказав: "в УКУ поступати треба з двох причин: тут ти можеш або дуже високо взлетіти, або дуже низько впасти."

питання в тому: що краще?

не вміємо ми приховувати своєї убогості видуманим зовнішнім багатством. болячки-наслідки вискакують на язиці - провокуючи гострі словечка, образи, узагальнення ( Read more... )

Людина не здатна на високий політ думки, і навіть найбагатші духовно і найосвіченіші люди завжди дивляться на світ і на себе - а особливо на себе - крізь окуляри наївних формул. Бо всі люди, здається, мають природжену і просто-таки непереборну потребу уявляти своє "я" цілістю. 
І коли в особливо обдарованих, тонко організованих людських душаї ( Read more... )

справжнє добро - це твій добрий вчинок, про яких ніхто не знає 

"небо было такое звездное, такое светлое небо, что, взглянув на него, невольно нужно было спросить себя: неужели же могут жить под таким небом разные люди?"

комусь треба ліків, доказів, пояснень, уваги, допомоги...
а комусь достатньо голову підняти 
 
( Read more... )

не слід розглядати усякий цілунок, як поцілунок любові чи поваги. 
звернімось до джерел:
гарний урок, Юдо. чи не так?