Как фашистские агенты, буржуазные националисты и предатели родины делали украинский словарь, 1937 г.
Начало, Ч1. Продолжение: Итак, продолжим читать о ликвидации украинизации и как уничтожали Хвылю и его коллег за то, что буржуазным образом «отделяли от русского языка» украинский язык.
Итак, московские журналисты «нашли» национализм и развенчали его на страницах самой честной газеты «Правда» ( см. Ч1). Строчили свои доносы даже не под своим именем, под псевдо. Но тут получился казус - составители словаря настолько обнаглели, что написали возражение и не согласились с выводами московских «лингвистов-националистознавцев». Тут уже газета правда начала рвать и метать. Хвылю назвали фашистским агентом, а его коллег бандой шпионов:
У числі з 29 грудня 1937 р. Д. Вадімов, уже під своїм ім'ям, відповів кореспонденцією «Русско-украинский словарь и его составители». Він повторив закид свого попередника (чи alter ego?) Кошевого: «За вказівкою фашистських аґентів Любченка та Хвилі буржуазні націоналісти витравлювали зі словника всяке [! - Ю. Ш.] слово, хоч трохи схоже на російське, інтернаціональні терміни, наповнивши словник ворожою нісенітницею». Упорядників словника названо «бандою шпигунів, що окопалася в Інституті мовознавства». Судячи з речення: «Більшість упорядників словника викрито як запеклих буржуазних націоналістів, зрадників батьківщини», слід думати, що впорядники і редактори словника в цей час уже були ув'язнені. Словник був вилучений з обігу в книгарнях і книгозбірнях.
Мощно прошлись, приврали, фашизм и национализм упомянули - все как теперь это делают кисилевы-соловьевы. Ничего не меняется. А дальше идет ирония судьбы. Хвыля громил Скрыпныка на страницах «Коммуниста», а теперь там громили его по аналогичному обвинению:
Десь у той самий час «Комуніст» започаткував напади на «Український правопис» Хвилі. Відшукати антиросійський дух у правописі було ще складніше, ніж у словнику. Фактичні закиди зводилися до написання слова Европа (мало б бути Європа, в погодженні з російською вимовою) і до правила про утворення складених слів типу двоповерховий, триступневий, що мали б починатися, на зразок російських, першим членом у формі двох-, трьох- (рос. двух-, трёх-).
Решту статті заповнили відомі загальники про шпигунів, фашизм, інтервенцію і т п. На цей час Інститут мовознавства був розгромлений, його співробітники, майже без винятку, заарештовані й заслані в табори примусової праці, або знищені, «Мовознавство» перестало виходити. Ситуація в мовознавстві нагадувала ситуацію в колах політичного керівництва України, описану раніше.
Ха, без фашизма и шпионов никак, даже в лингвистике и написании слова «Европа». Итак, русские за вторым «заходом» разгромили украинских лингвистов окончательною. Судьба Хвыли:
8 лютого 1938 року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила його як одного із «організаторів і керівників антирадянської націонал-фашистської диверсійно-терористичноі організації в Україні, яка своєю метою ставила повалення Радянської влади» і «агента польської розвідки» до страти.
Реабілітували Хвилю-Олінтера в судовому порядку 22 вересня 1956 року.
Вот тебе и бабушка и савецкий саюз, где так вольно дышит человек.
В тему, о сути вмешательства русских в структуру украинского языка: Известный харьковский лингвист об ноу-хау советских русификаторов.
Продолжение.
Источник, стр. 91-92, «Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): стан і статус», Ю. Шевельов
Стаття «Правда» № 35 (7323) від 29 грудня 1937 р., «Русско-украинский словарь и его составители»