Коли на вулиці дощ, ти краще помічаєш життя. Бо коли дощ, і холодно, і темно, і мрячно, люди привідкривають свої маски і їх театральний грим дещо стирається і змивається, і тоді можна піддивитися, хто ж вони насправді. У дощ люди перестають грати ролі і просто біжать, схололі, додому після роботи, затиснені у душних маршрутках. І тоді найзручніше
(
Read more... )