ЖЕК - ето мілоє слово...
Ех, давано я не стикалась із нашими бюрократами першого рівня)
Це вже просто маразм якийто.
Проштрафилась я і невчасно понесла вклеювати фоту в паспорт. То мене в україні не було, то ніколи...
Оце приходю в жек до паспортистки. Паспортистки у воєнкоматі, працюють в середу з третьої по сьому. Кажу про себе "бля", пішкаруса тулю до харківської з ахматової, щоб раз таке діло, зафотатись ще пару разів (якби покрасівше) і подивитись заодно години роботи овіру.
Приходю - зачинено, понеділок вихідний.
Другий раз за день про себе кажу бля.
День другий.
Приходю в середу до паспортисток. Незважаючи на літо і те, що приходжу за 20 хвилин до початку робочого дня паспортистки - переді мною вже черга з двох людей, плюс потім по ходу в цю чергу несподівано вливаються люди, паспортистка яких у відпустці. Віддаю паспорт і сама кажу, що мабуть треба мені штраф платити чи шо, ще й поцікавилась, чи можливо цю процедуру прискорити. Паспортиска хвилин 5 розглядає мій паспорт і нарешті посилає мене до дільничого в овір. Матюкаючись про себе, пилячу знову з ахматової до овіру, прибігаю туди, а там надпис - "Сьогодні прийому немає, проводиться оформлення документів". Ну от скажіть, невже паспортистка цього не знала, нє? Вже "бля" кажу поголосніше.
День третій.
Четвер. Приїжджаю рівно о десятій в овір. Переді мною всього троє. Але черга ліза з несказанною повільністю. Коли зайшла, зрозуміла чого. Бідний дільничий змушений кожному виписувати штраф від руки, писанини там вистачає. Враховуючи, що у більшості людей подібні проблеми, могли б заготовити з 5 варіантів заповнених бланків, чи що. Чи роздати людям у черзі, вони б заповнили, поки дільничий розбирається з жертвою.
Тіпо посилає мене дільничий сплатити штраф у розмірі 20 гривень у ощадкасу. Ощадкаса за рогом. Приходжу туди, заповнюю квитанцію (добре, що не вперше заповнюю, вже знаю про те, що треба ідентифікаційний зазначати, які зразки використовувати і т.д.).
Стаю в чергу. І тут починається... Дільничий працює до першої і всьо. Мені треба занести йому квитанцію. А черга ні з місця. Я простояла в блядському ощадбанку три години, щоб сплатити штраф у 20 гривень плюс 3 гривні за "послуги" банку (мабуть за те, що я ці три години дихала їхнім неохолодженим повітрям). Без трьох хвилин перша я ледве вириваюсь з ощадкаси і біжу що є духу за ріг у овір. І перед моїм носом зачиняють двері. У ніх абєд...
Я вже просто сіла без сил, не знаючи, що ж його робити. І просто несказанно пощастило. Раптом вийшов на обід дільничий, помітив мене, завів всередину, забрав мою багатостраждальну квитанцію, поставив печатку про сплату і відпустив. Я його була готова розцілувати за доброту і вніманіє.
Сьогодні знову спробую піти в жек, хай би він був неладний.
Ну от скажіть, що складного в процедурі вклейки фото?
От блядь важко зробити базу киян для кожного паспортного стола. Три хвилини, за пошуком знайшли потрібну картку на сервері, поставили відмітку про вклейку фото, тут же зняли 20 гривень штрафу, печатка в паспорті - і дасвіданья. На це все могло б витратитись максимум 15 хвилин. Я на це вже угробила майже тиждень, і до результату далеко. Це при тому, що я зараз не працюю і мені не треба розказувати керівництву, яка дибільна система мене поглинула.
Навіть з точки зору хабарів: я б дала, та не знаю, як і кому. Було б уже як у (боже, дай пам’яті) якійсь країні. Дрібному чиновнику - стікито гривень. Крупному - стікито. Результат гарантовано. А так...
У нас навіть хабаря дать скромній людині неможливо...
І це ж тіки паспорт. Я просто з усіх сил співчуваю людям, у яких проблем з маразматичною системою побільше, ніж у мене.
Пи.Си. І от шо саме обідне - коли моєму чоловікові треба було вклеювати фотку, йому вклеїли моментально навіть без його присутності (паспорт носила його мама, бо чоловік прописаний в Сумах). Тіко сказали розписатись чорною гелевою ручкою під фоткою і все. Значить же ж можуть, єсі хочуть...
Це вже просто маразм якийто.
Проштрафилась я і невчасно понесла вклеювати фоту в паспорт. То мене в україні не було, то ніколи...
Оце приходю в жек до паспортистки. Паспортистки у воєнкоматі, працюють в середу з третьої по сьому. Кажу про себе "бля", пішкаруса тулю до харківської з ахматової, щоб раз таке діло, зафотатись ще пару разів (якби покрасівше) і подивитись заодно години роботи овіру.
Приходю - зачинено, понеділок вихідний.
Другий раз за день про себе кажу бля.
День другий.
Приходю в середу до паспортисток. Незважаючи на літо і те, що приходжу за 20 хвилин до початку робочого дня паспортистки - переді мною вже черга з двох людей, плюс потім по ходу в цю чергу несподівано вливаються люди, паспортистка яких у відпустці. Віддаю паспорт і сама кажу, що мабуть треба мені штраф платити чи шо, ще й поцікавилась, чи можливо цю процедуру прискорити. Паспортиска хвилин 5 розглядає мій паспорт і нарешті посилає мене до дільничого в овір. Матюкаючись про себе, пилячу знову з ахматової до овіру, прибігаю туди, а там надпис - "Сьогодні прийому немає, проводиться оформлення документів". Ну от скажіть, невже паспортистка цього не знала, нє? Вже "бля" кажу поголосніше.
День третій.
Четвер. Приїжджаю рівно о десятій в овір. Переді мною всього троє. Але черга ліза з несказанною повільністю. Коли зайшла, зрозуміла чого. Бідний дільничий змушений кожному виписувати штраф від руки, писанини там вистачає. Враховуючи, що у більшості людей подібні проблеми, могли б заготовити з 5 варіантів заповнених бланків, чи що. Чи роздати людям у черзі, вони б заповнили, поки дільничий розбирається з жертвою.
Тіпо посилає мене дільничий сплатити штраф у розмірі 20 гривень у ощадкасу. Ощадкаса за рогом. Приходжу туди, заповнюю квитанцію (добре, що не вперше заповнюю, вже знаю про те, що треба ідентифікаційний зазначати, які зразки використовувати і т.д.).
Стаю в чергу. І тут починається... Дільничий працює до першої і всьо. Мені треба занести йому квитанцію. А черга ні з місця. Я простояла в блядському ощадбанку три години, щоб сплатити штраф у 20 гривень плюс 3 гривні за "послуги" банку (мабуть за те, що я ці три години дихала їхнім неохолодженим повітрям). Без трьох хвилин перша я ледве вириваюсь з ощадкаси і біжу що є духу за ріг у овір. І перед моїм носом зачиняють двері. У ніх абєд...
Я вже просто сіла без сил, не знаючи, що ж його робити. І просто несказанно пощастило. Раптом вийшов на обід дільничий, помітив мене, завів всередину, забрав мою багатостраждальну квитанцію, поставив печатку про сплату і відпустив. Я його була готова розцілувати за доброту і вніманіє.
Сьогодні знову спробую піти в жек, хай би він був неладний.
Ну от скажіть, що складного в процедурі вклейки фото?
От блядь важко зробити базу киян для кожного паспортного стола. Три хвилини, за пошуком знайшли потрібну картку на сервері, поставили відмітку про вклейку фото, тут же зняли 20 гривень штрафу, печатка в паспорті - і дасвіданья. На це все могло б витратитись максимум 15 хвилин. Я на це вже угробила майже тиждень, і до результату далеко. Це при тому, що я зараз не працюю і мені не треба розказувати керівництву, яка дибільна система мене поглинула.
Навіть з точки зору хабарів: я б дала, та не знаю, як і кому. Було б уже як у (боже, дай пам’яті) якійсь країні. Дрібному чиновнику - стікито гривень. Крупному - стікито. Результат гарантовано. А так...
У нас навіть хабаря дать скромній людині неможливо...
І це ж тіки паспорт. Я просто з усіх сил співчуваю людям, у яких проблем з маразматичною системою побільше, ніж у мене.
Пи.Си. І от шо саме обідне - коли моєму чоловікові треба було вклеювати фотку, йому вклеїли моментально навіть без його присутності (паспорт носила його мама, бо чоловік прописаний в Сумах). Тіко сказали розписатись чорною гелевою ручкою під фоткою і все. Значить же ж можуть, єсі хочуть...