І про війну
Це був 44-й, і на Кіровоградщині німці вже відступали. Татова хата була остання в селі, далі - балка і степ. І хоч сім’я в них була велика, якось так вийшло, що вдома були тільки мій тато і його мати. Мати поралась по хаті, по дорозі штовхала колиску під сволоком - і вона собі гойдалася. А в колисці тато.
І тут заходять німці, загін із кількох чоловік. Обірвані й такі брудні, що аж чорні - це ті, фактично, смертники, які мусили прикривати відступ, і от уже поверталися й вони. Їхній старший помітив колиску й подався до неї, мати кинулася, а він їй каже ламаною російською, що не треба. І витягнув фотографію на шиї - що в нього десь там теж маленький син, але він його вже мабуть не побачить, і от він хоче заспівати її синові, наче б він співав своєму. І перш ніж мати отямилася, обняв колиску руками - а руки такі довгі-довгі, що охопив її всю, - і став співати якусь німецьку пісню. А по чорних щоках, згадувала мати, - білі сльози рівчаками.
Їхні шинелі кишіли від вошей, і мати сказала їх зняти, повкидала в піч, щоб трохи очистилися. Знайшла якоїсь картоплі, вони поїли. І пішли гуськом у балку. І раптом, ніби з-під землі, виринув літак-кукурузник - і скосив їх усіх, так і лишилися в тій балці.
І от яка дивина. Може, просто збіг, але тато все життя любить німецьку мову, якось вона йому особливо близька...
І тут заходять німці, загін із кількох чоловік. Обірвані й такі брудні, що аж чорні - це ті, фактично, смертники, які мусили прикривати відступ, і от уже поверталися й вони. Їхній старший помітив колиску й подався до неї, мати кинулася, а він їй каже ламаною російською, що не треба. І витягнув фотографію на шиї - що в нього десь там теж маленький син, але він його вже мабуть не побачить, і от він хоче заспівати її синові, наче б він співав своєму. І перш ніж мати отямилася, обняв колиску руками - а руки такі довгі-довгі, що охопив її всю, - і став співати якусь німецьку пісню. А по чорних щоках, згадувала мати, - білі сльози рівчаками.
Їхні шинелі кишіли від вошей, і мати сказала їх зняти, повкидала в піч, щоб трохи очистилися. Знайшла якоїсь картоплі, вони поїли. І пішли гуськом у балку. І раптом, ніби з-під землі, виринув літак-кукурузник - і скосив їх усіх, так і лишилися в тій балці.
І от яка дивина. Може, просто збіг, але тато все життя любить німецьку мову, якось вона йому особливо близька...