Схід місяця над Коктебелем

[singularia]

Я вперше бачила, як сходить місяць. А сходив він, як сонце з моря, та й схожий був на ранкове сонце - великий і рожевий. Сфотографувати нам цього, ясна річ, не вдалося, тому ось вам те місце - це якраз під будинком Волошина, - а ви собі домалюйте що було. А було так: місяць сходив просто над причалом, і коли піднявся, місячна доріжка простелилась через усе море просто нам до ніг.
А якщо вийти на самий край причалу, там далі була темна безодня, а в ній місяць, і де земля - видно було тільки по місячній доріжці.