Зазвичай віршованого стилю я просто не визнаю, бо схильний до висловлювання думок прямою й неприкритою прозою, як то є в Ремарка чи Гемінґвея, замість загадкової багатозначності, що часто межує з пустословстом. Я знаю, що звучить це аж надто катеґорично, і, звісно ж, є виключення (особливо для музики). І ось це й є саме той особливий випадок. Цих
(
Read more... )