Скільки каміння зібрала твоя дитина
на берегах свого першого моря не чорного кольору?
чи не ти його тут розкидала двадцять років до цього?
як ходила вона, як ступала в кожен твій слід вже невидимий
і як казкова Гретель по твоїх камінцях вертала додому.

скільки гальки з річок ти роками виймала з кишень
дитячих плащів та светрів без ґудзиків?
( Read more... )

Допоки місто спить і вщух щоденний гуркіт,
Поміж крихких споруд міфічного Подолу
Мчать дужі пси й над ними - круки
Ковтають сни людські у чорні вола.

Хорти біжать валами, слиною гасять зорі,
Шурхоче шерсть по підвіконнях,
Іде луна від скреготу трамвайних колій -
Їх кігті рвуть. Іде погоня.

ВОНО тікає, струменить у руслах вулиць,
Гримить ( Read more... )

( Read more... )

Ким би вагітніти? -

Пташкою, рибою, маяком?

Чим би сліди стирати та рештки глузду?

Вранці вмиваєшся зчорненим молоком

На ніч надоєним в сріблені чаші етрусків.

Розбиті коліна

Об стіни холодні та брук міський,

Обпалені коси свічками з церков порожніх -

Такою вгрузаєш у черево міста змій.

А змії, як знаєш, творіння божі.

Хрестовиння антен

Височіє на горах ( Read more... )

Перестаємо бути видатними й поважними -
Як таке може бути, адже років тільки прибуває?
Засинаємо хордовими, прокидаємося комашками -
Я не знаю, кажеш, я не знаю.

Кишені сповнені списків, квитків та чеків.
Встигаємо менше, якщо взагалі встигаємо.
Тільки із ліжка піднялись - надходить вечір
І пункти викреслюєм - зроблене, згаяне.

Втома, братику, ( Read more... )

жінка в червоних панчохах
їй як мінімум п’ятдесят
красива
в одному вагоні зі мною
кидає погляд
на мої рукавички червоні
і ногу на ногу зводить
мовляв я ще теж нічого
ось у яких панчохах
що там твої рукавички
дівчинко
чи зможеш ти як і я
ще через двадцять п’ять
вбиратися у гаряче
запивати холодним
і довго
довго
лишатися теплою?

Здатність одних людей залишатися в речах.
Здатність інших людей залишати ці речі собі.
Здатність речей залишатися.

Мій дід був Яків
«Яків» означає «стопа Яхве»

Коли Яхве ходить, його стопа
завжди на крок попереду
або на крок позаду

Мій дід був палким картярем
програвав усе та усе вигравав
на крок попереду чи на крок позаду

Мій дід любив жінок
але його першу дружину вбила блискавка
а друга сама була блискавкою
на крок попереду і на крок позаду

Війна показала дідові ( Read more... )

Посиди біля мене, поки я прокидатимусь
подивись, як виринатиму з густого сну, наче з пряженого молока,
як тепло по плечах та пальцях долі стікатиме,
як мене ніч виноситиме на руках.

Послухай ковдри сичання. Я - плід у зміїному череві,
тут борозни тіла сповиті росою млості;
рептилія спить у затінку, під моєю, з меандрами, стелею,
з очима відкритими, й ( Read more... )

Посеред кімнати, у шафах якої порожньо ( Read more... )