-
Про хороших дівчаток (насправді про любов (ну звісно, про що ж іще!))
Давно хотіла написати допис про хороших дівчаток. Боюся написати лишнє і недостатньо розкрити важливе. Що ж,спробую. А якщо вам здається,що я напартачила - розносьте,може,я зовсім не те мала на увазі ( Read more... ) -
Старий і пам'ятний нотатк
Обручка
Заручини
Знайомство з батьками
Відправка новою поштою
М’яка іграшка
Зворотня відправка з мегафоном, який вмикається, коли йому захочеться
Записка з бажанням «щоб нічого не мінялося»
Тягання мене по газону за шию
Кольорові квіти (як вибачення) до новосілля
Ображання (шо, апять?!)
Вірші
Любов (вічна)
Термін придатності - всьо.
Не хвилюйся, ( Read more... ) -
тук-тук
Коли ти дивишся на людину, яка справді зосереджено робить свою роботу, то відчуваєш єдність світу. Наче все зійшлося для того, аби ця людина могла жити і творити те, для чого народжена: те, що вона щаслива робити і те, що їй вдається робити якнайкраще.
Він дивиться на дорогу, на кермо, на небезпеку. Він може захистити тебе і знає як це зробити. ( Read more... ) -
шкіра
Я не дивлюся людям в очі. Вони просто проходять повз, а я дивлюсь під ноги, чи на уявний голографічний малюнок поперед себе. Розслоюю реальність і дивлюсь посередині. Трохи ніби за неї. Може тому в мене часто містичний погляд. Може тому в мене короткозорість ( Read more... ) -
Знайшов? Викинь
Жити по-живому.
Така магія. Ніби просто жити - недостатньо. Ніби для цього треба постійно шукати якийсь додатковий сенс. (Чи хоча б основний.)
Не знаю чого всі почуваються такими нещасними просто живучи. В пів на другу ночі під вікном дві дівчини футболять пластикову пляшку. Шумно. Завтра понеділок.
Зелений чай ще теплий, ноги чухаються від укусів ( Read more... ) -
ЩОСЬ ПІШЛО НЕ ТАК
Лежу, я, значить, на дівані. Діван завішаний покривальцем. За покривальцем дві відкриті двері, з яких з затримкою в дві секунди гучно і безпощадно йде трансляція російського серіалу.
Чесно кажучи, в мене їде дах. Телевізор - зло. Російські серіали - зло в квадраті. Російський серіал, який лунає в два вуха, коли ти хочеш спати - це зло в ступені ( Read more... ) -
Нетипово про типове. Ау, щастя..?
Нагадує гуртожиток. Затишний балкон, дешеве вино. Випадково надибані сіжки.
Літо, вечір, гарна компанія. Вечір вівторка нагадує справжнє життя. Таке, яке зазвичай асоціюють із вечором п'ятниці чи вихідним.
Нові мрії, які мало відрізняються від старих. Чарівні "гекслі" (Ліза, в тебе немає конкурентів! Але уяви, що ти хлопець і що я в тебе закохана ( Read more... ) -
Мерзенна математика
А в плані стосунків з людьми і життя загалом я почуваюсь старшекласницею, яка хронічно не виконувала домашні завдання. Навіть так: спочатку не виконувала, а зараз вже на такій стадії, шо ніяк не можу второпати чого вони від мене хочуть.
Я вмію тільки писати твори! Я не хочу знати, що таке логарифм!
Але логарифми таки наздоганяють. Може, недаремно ( Read more... ) -
Фанати навіяли
А колись я думала, що коли почну заробляти достатньо - обов'язково буду робити те, що хочеться.
А зараз зрозуміла, що достатньо - не буває.
Я їду вечірнім потягом до Харкова. Така нецікава магія, такий накатаний маршрут. А колись хотіла їздити абикуди на кожні вихідні. Просто тому, що люблю це. А зараз виявилось, що субота - єдиний день, коли я ( Read more... ) -
Я давно не писау. Через тисячі літ...
Лайфхак #456: Їсти холодець руками - справа невдячна.
Я дома і абсолютно розслаблена. Мене б не змусив встати з ліжка навіть метеорит/літак/бетмен, що летить просто на мене.
Я дихаю свіжущим повітрям, слухаю тишу, сплю, дивлюсь фільми, їм, пасивно кохаю і тихо відчуваю, як атрофується мій єдиний письменницький м'яз.
Я давно не писала.
Я не писала так ( Read more... )