Величезний будинок десь за містом. Де саме, я так і не змогла зрозуміти. Як я там опинилася, для мене така сама загадка.
Навколо багато людей, але жоден не говорить українською чи хоча б російською.

Бременські Бузиканти.
Вуличні артисти з Німеччини, які стартували з Берліну на початку березня. Пересуваються артисти на велосипедах. Вони планують ( Read more... )

І як ви мене терпите? А головне навіщо?
Хоча мабуть лише завдяки цьому я ще поки вмію посміхатися і радіти.
Просто мабуть ще є ті, хто буде поряд не зарази якоїсь користі не тому, що їм щось від тебе потрібно, а просто тому що люблять. Мене? Навіть мене.
Мабуть я занадто розчарувалась в людях і зовсім перестала вірити у янголів.
А насправді вони ж є. ( Read more... )

Весна. Вона прекрасна. Вона вміє закохувати у себе і вселяти відчуття щастя тільки від однієї своєї присутності. Колись я теж так вміла. До неї.

Події спливають. Час навіть іноді відстає від них. Життя триває, перероджується, трансформується. Його метамарфози непередбачувані, але саме за це воно так цінується.

Стільки всього. Мого. Весняного.
День ( Read more... )

Я вдячна, що вони поряд...
Янголи...
Поряд з ними мені дуже добре.
Я вдячна, що Янголи в моєму житті не зникли.
Не всі...


( Read more... )

Сиджу у затишному кріслі і ділюся цим кріслом з біло-пухнасто-поважною кішкою.

Я у батьків уже майже тиждень. Тут добре.
Холодильник повний всяких невичерпних смачностей, тепла кімната старшого брата (яку я нахабно зайняла собою), по три години на день, проведених у ванні з масажем і бульбашками, і все таке рідне...
Батьки, щоправда, на відпочинку ( Read more... )

Колись ми були маленькими і щасливими.
І найбільшим нашим страхом були цигарки,
знайдені батьками у наших кишенях.

Колись все було зовсім інакше. Весело і безтурботливо. Рідна опера, пляшка наливки, скейт і купа дурнувато-радісного народу. Тоді нам так мало було потрібно для щастя.

Якби колись ти не закохався у мене, то можливо зараз ми би не ( Read more... )

Піся 44, був шоумастгоуон, який затягнувся до недільного вечора. Ледь знайшла в собі сили зібратися по шматках і поїхати додому. Правда по дорозі заскочила до Макса, який приготував мені вечерю)
Як результат - сидіння у макса до третьої ночі, попуски чайком, перегляд мультиків і ніякого алкоголю. Добре, спокійно, затишно, по-сімейному.

Мабуть я ( Read more... )

- Я постійно тебе дратую! Не задрочуй мене!
- Мене дратуєш не ти, а постійна відсутність тебе... (с.)

На деяких людей покладено місію (чи то покарання за їхні помилки минулого), брати слухавку, коли п'яна в лайно Бу вирішує о другій годині ночі терміново пожалітись. На що - не має значення. Вона знайде на що пожалітися і через що постраждати цієї ( Read more... )

Я відчуваю драйв. Я відчуваю прискорене серцебиття. Неможливість сидіти на місці. Бажання високо високо стрибати. Так високо, що здається я дострибну до неба. А там влаштую собі невеличкий перекур на якійсь затишній хмаринці, звісивши вниз ноги.

Я дивлюся у дзеркало на своє тіло і здається закохуюсь. Я читаю власні вірші і вони мене надихають. Моя ( Read more... )

Те, як ми вчора йшли додому - можна описувати в книжках чи знімати у сумнівних наркоманських фільмах.
Зустрічали по дорозі незрозумілих людей, які самі підходили до нас, знайомилися. Потім пригощали нас пивом і сигаретами. Ми чемно не від чого не відмовлялись:)

Вчорашній чувак № 2: Ета навена не проста так. То, што я вас встрєтіл. Ета наверна знак ( Read more... )