-
Юрій Андрухович
ЕЛЕГІЯ ПІСЛЯНОВОРІЧНОГО РАНКУ
Це - спроба написати вірш про нас.
І про нашу учту, молоду і п'яну.
Яке вино, яку хмільну оману
вливав у юні горла щедрий час!
Ми так жили, немов співали джаз.
Хоча не джаз, а камерні концерти
зринали нас, і ми ішли в снігах
на гору, де ліси росли і птах
кричав про щось таємне і відверте,
і від любові можна було вмерти.
Чи хто за ( Read more... ) -
Еще маленький шаг - и старый, дурной год скатится в бездну времен.
"...Я пишу эти строки в последние часы уходящего злого года. Новый стоит уже у дверей. Да будет он менее суров, чем его предшественник! Желаю глупым немного ума, умным же - немного поэзии."
Генрих Гейне
-
Ірина Цілик
"...Але, будь ласка, давайте не про війну", -
організатори знов і вкотре просять.
"То що читати?" - брови хаткою гну.
"А про любов. Бо війни всім уже досить".
А про любов - ну добре, нехай про любов.
Коханий, знаєш, я все ходжу по колу.
Без тебе світ тут посипався, от їй-бо.
І навпаки - я зібрана, як ніколи.
Та вже ж збагну, як почистити пилосос
і як ( Read more... ) -
Ігор Мітров
ЗАМІСТЬ ВІРША
осінь
птахи повернулись додому
якої вам ще
поезії
2022
-
Катерина Калитко
КАТЕХИЗИС
Що відбувається?
Нас прийшли вбивати.
Нас убивають просто зараз.
Нас убиватимуть далі.
Нас ніколи не вб'ють.
Чому нас хочуть убити?
Ми антитеза
украденої історії, білий камінь,
об який не змикається коло пітьми,
зерна, що їх намагаються поховати,
а вони проростають щоразу
сильнішою мовою,
красивішими дітьми.
Що я обираю?
Бути тромбоцитом у в'язкій ( Read more... ) -
Марина Пономаренко
Марія із Маріуполя на держкордоні з Польщею
Перечитує список із непрощѐнного і непро̀щеного
Марії із Маріуполя вітер волосся пестить
Марія носить на шиї смерть, ніби натільний хрестик
Переживає: «Хоч би не думали, що начепила таке навмисне»
Марія ту смерть прикриває червоним намистом
Марія тішиться дуже намистом, а ще - зеленими кедами
У неї серце ( Read more... ) -
Катерина Бабкіна
літо довге. послухай, ми будемо жити вічно.
абрикосів буде дедалі більше, і дика м’ята
проростатиме крізь асфальт за містом, і чайки звичними
колами над лиманом щовечора будуть злітати.
літо безкінечне. поглянь лише на яблука і на груші,
не було стільки груш, говорять, з другої світової.
море уночі приносить скельця, рожеві мушлі,
ніби залишає привіти і ( Read more... ) -
Сергій Жадан
Може, саме тепер і варто почати.
І скільки б не переконував себе, що не час,
що не слід наосліп вимовляти слова,
які не закладено в голос,
яких немає в книгах із минулого життя,
скільки б не захлинався порожнім, безсловесним
повітрям цієї весни, пекучим, безмовним
повітрям літа,
а виходить, що мова сильніша за страх мовчання,
вона має заповнювати собою ( Read more... ) -
Георги Господинов
ЩО РОБИТЬ СВІТ, ДОКИ ЧЕКАЄ КІНЦЯ
Миє вікна.
Щоб краще бачити те, що втрачає.
Впорядковує домашню бібліотеку. Виймає
книжку за книжкою. Гортає. Ставить назад.
Витирає з усього пил. Життя
накопичує пил. Щоправда, й про смерть кажуть так само: з пилу
постали і в пил обернемось… Ви знаєте.
Вмикає пилосос. Доки він реве, можна й собі
поревіти досхочу. Прибирати ( Read more... ) -
Остап Сливинський
**
Не бійтеся, війна не передається слиною,
навіть кров’ю не передається, що дивно.
Наш одяг досить попрати і надворі розвісити.
З нами не обов’язково мовчати, ми підтримаємо
розмову про музику й вина, про довгі
вечірки на пляжі, це нас не образить. Мовчання
не знешкоджує, не виправдовує, не уласкавлює.
Я знаю, що вас бентежить: у нас все було надто
схоже ( Read more... )