Останнім часом я більше живу десь в собі і багато обдумовую. Тому якось бракує бажання і емоції, щоб це ще потім і описувати.
Але я спробую. Я принаймні спробую.
Як багато через нас проходить людей. Як дивно, що в один момент людина знає про тебе все, включаючи імена твоїх кращих друзів і їх хобі, а в наступний момент ви уже просто перехожі на вулиці ( Read more... )

Тут мав би бути довгий і печально- красивий запис про твої зміни.
А врешті буде чужий вірш, який мене зачепив цього вечора.
Слова для мене завжди мають завелику цінність. Сьогодні ти не вартий слів.

***
так мы бросаем. так же бросают нас.
ставят рога. и ставят тебе крыло.
неотличимо это "убил" - "спас",
"друга" - "врага", и даже "добро" - "зло".

и я ( Read more... )

"Любой безсилен, когда его целуют в шею".

Від раптового. І так, бувають моменти, коли мені-поетесі бракує слів.

Захотілось стати волонтером пустого серця,
Бо таких щирих як ми випалило Середньовіччя,
Нас було двоє, а відчувалося ніби терція,
Ми жили дні, а відчувалося як сторіччя…

І коли ми знов набирали у повні груди
Повітря трохи і більшість рому,
Відчувалось, що ми дійсно люди,
І що ми ( Read more... )

раз не пускают в душу, не лезьте в окна.
раз не хотят чтоб «вместе», не нужно стонов.
не надрезайте сердце свое о стёкла,
кем-то давно, разбитых внутри балконов.
не унижайтесь, Господи. не скулите.
если не нужно им это ваше завтра,
ваши стихи им, будто бы на иврите
только добавят в чугунных сердцах азарта.
не прибегайте по первому взгляду, зову.
не ( Read more... )

Поки надворі сонячно, я ще виживаю. Але тепер знов дощі,не весняні і мені здається,що зима ніколи не скінчиться і я впадаю в себе.
Попереду сесія, дві курсові, дві події, куди я запрошена читати свої вірші та наш особливий вечір про любов у всіх її проявах. У мене в руках друге місце на поетичному конкурсі, неймовірні люди довкола. Десь між цим всім ( Read more... )

Я прокинулась біля перевернутої чашки з вчорашнім холодним глінтвейном, розкиданих блокнотів та носових хустинок .І все почало з'являтись в голові-його дзвінок о 3 ночі, мій майжеплач, його "пробач" пошепки, якісь вирізки з наших розповідей, "ти не хотіла мене чути", "побачив гурт-згадав", "я приїду", "не вірь нічому іншому, лише ти зрозумієш ( Read more... )

Колір, звук, дотик, шкіра, волосся, ключиці, слова, світло.
Бачити любов обов'язково.


( Read more... )

І руки мені пахнуть після наших глінтвейнів корицею ( Read more... )

Бо, якщо не болять люди, то болять не написані вірші.
І я навіть не знаю, що гірше.
Я не знаю.