Це та позиція, з якої мені хотілося би писати про війну, якби я тільки могла писати, якби мала досить мужності і досить деталей. Уже другий рік ношуся із книгою, яка майже зовсім не пишеться, лише тримається в голові, вироджується у вірші, випускається маленькими порціями і знову клякне. Я не наважуюсь говорити ні з татовою мамою, ані з дідом, із
(
Read more... )