Вчора дочитала «Я слухаю пісню Америки» Оксани Луцишиної. Цей текст мені шалено захотілося перепостити:
гладіолуси пахнуть смертю на цілий ринок.
запахи найлегше забути, а згадувати не конче.
серце - річ, яку возиш із собою на відпочинок,
серце - річ, у мокрій торбинці, якій шепочеш -
потерпи, ще трохи, ще зовсім трохи, і я з тобою,
я навчуся мовчати
(
Read more... )