10 речей, які не варто робити дівчині на першому побаченні ( Read more... )

Віра вимкнула будильник, вмовляючи себе на ще 5 хвилин життя із заплющеними очима. Але хіба можна відтягнути початок нового дня хоча б на 5 хвилин просто не встаючи з ліжка? В джезві зашипіла кава - гірка, як завжди після сварки. Та то і не сварка, так, життєве - не зійшлись характерами, не стали планети. З ким не буває, врешті? На мобільному ( Read more... )

Згадалося оце моє давно написане. Ледь знайшла його в entertainer_, вирішила зберегти в себе, аби не загубилося з часом.
Пробігла хвилинка. На мишку схожа. Навіть хвостик такий самий. Махнула ним, озирнулася на мене - "ну йдеш чи ні?", і побігла далі. ( А я ото взяла і за нею погналася )

Все здається таким чітким, як після ін’єкції - коли тобі вганяють всього лише кілька крапель, молоденька практикантка з поліклініки довго мучить твої руки, намагаючись дошпортатися до вени. А ти сидш зціпивши зуби "ні-ні, все ок", вона винувато посміхається і подумки молиться "Боже, хоч би з цього разу вцілити". І ось врешті тебе виштурхують на ( Read more... )

Східний ринок. В вузеньких проходах мурашками бігають люди, на прилавках гори спецій - чомусь дуже багато кориці і червоного перцю. Всі входи та виходи цього лабіринту завішені напівпрозорими хустками, в повітрі якісь неймовірні суміші запахів. До мене раптом підскакує низенький чоловічок з смішною онучею на макітрі - вам не треба зброї? - ні, ( Read more... )

Начиталася я про українську міфологію завдяки malaxaj і таке мені написалося.

Сотворив якось Господь-Бог воду та й попросив Чорта, аби той дістав трохи землі з дна. ( а що там далі? )

(з цитат в плей-лісті ( Read more... )

Снилася вода. Брудна, аж жовта від глини та піску. Вона терлася мені до ніг, заманювала на глибоке, а я добре пам’ятала, що снити каламутну воду - то дуже погана прикмета, тому треба було конче знайти воду чисту. Довго-довго бігла мостом через річку, а брудна вода все прибувала і я боялася, що не встигну добігти до іншого кінця, доки міст не ( Read more... )

Пам’ятаю, в дитинстві я якось так точно знала, що понеділок синього кольору. Ну не синього, а блакитного, як небо. Вівторок - червоний, з чорними смужками, як мамине плаття. Середа зелена-зелена, як трава. Четвер коричневий - як шоколад. П’ятниця біла. І на дотик як пух. Субота рожева, напівпрозора. А неділя жовта, золотиста, як сонце. Тепер навіть ( Read more... )

На хмарах, високо-високо в небі сидять янголятка і струшують донизу білий пух, солодку вату і свої легкі подихи. Може, вони вже весело наспівують різдвяних колядок, а може задумуються, чи були чемними цього року, але не спиняються ні на мить і на землю, кружляючи, падає сніг. Десь там внизу, на вікнах вже проросли паперові сніжинки та кольорові ( Read more... )