В грудні я на диво багато прочитала зі свого зимового списку. Останнього тижня й подавно.

Борис Віан "Піна днів" - дуже цікаво написана книга. Під час читання мене не покидало відчуття абсурдності всього, що відбувається ( Read more... )

За два тижні я прочитала не так і багато. "Відступника" Джека Лондона, почала "Час жити і час помирати" Ремарка (книжка мені не пішла), "Та, що грає в го" Шань Са, і от тільки що дочитала "Муки і радості" Ірвінга Стоуна.

"Та, що грає в го" - книга, яка віднайдена мною в іншій книзі - "Елегантності їжака" Барбері. Цей невеликий за об'ємом твір - ( Read more... )

Спершу була Тріумфальна арка, Еріх Марія Ремарк. Красива книга, в кращих ремарківських традиціях. Тепер друга по улюбленості після його Життя в борг. Виявилось, що практично всі найвідоміші цитати саме з цієї його книги. Наприклад: Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець.

Коли викреслювала її зі списку, виявилось, що по порядку ця книга йшла ( Read more... )

За листопад в силу завантаженості я прочитала всього чотири книги.

Елізабет Гілберт я читати не збиралася в принципі. Думала, що з мене і фільму досить. Ан нєт. Всесвіт посилав мені сигнали, вимагаючи, щоб я взялась за книгу, тобто оточував мене позитивними відгуками друзів, питаннями від багатьох, чи читала я "Їсти, молитись, любити" і тд і тп, так ( Read more... )

В мене є традиція: кожного разу, коли я їду в якесь нове для мене місто, зі мною обов'язково їде улюблена чашка-відерце з надписом 'I love coffee' і з якої я (іронія долі) п'ю тільки чорний-чорний чай, причому в якомусь місці, в якому чай якщо і п'ють - то точно не з домашніх улюблених чашок.

На початку жовтня я чаювала на жовківській головній площі ( Read more... )

Я таки почала читати книгу Елізабет Гілберт, і третину подорожі разом з нею уже пройшла. Висновків два. Перший: тепер я ще більш дико хочу в Італію, ніж до того. Другий: мені захотілося навчитись готувати, навіть просто для себе, такі шикарні штуки.

Непоколебимость мавзолея Августа вселяет в меня спокойствие. За свою жизнь это сооружение послужило ( Read more... )

Никакая я не гора ему, я ему подруга,
молчалива, надежна, скромна и верна.
Это я только внешне спокойна, а внутри горю,
мы, похоже, любим друг друга.
Ничего он не ветреный, он порывистый, но бесконечный.
Беспокоится, не находит себе места, ходит из угла в угол.
Припадет, обнимает, гладит, целует мне плечи,
будто жених мой, а я, будто его невеста,
ощущаю ( Read more... )

І в мене знову бронхіт, а життя рухається повним ходом. Багато планів і проектів, якими поки керую з-за монітору комп'ютера.

Останній мій вихід на вулицю був на презентацію "Теплих історій до кави" Надійки Гербіш hudozhnytsya, де я нарешті познайомилась з автором :) і отримала автограф ( Read more... )

Жирним - те, що я вже встигла в свої 20 :)

1. Оскар Уайльд «Портрет Дориана Грэя»
"Перший раз" із цією книгою в мене був років десь в тринадцять.
2. У. Голдинг «Повелитель мух»
Прочитала минулого (2011) літа. Сильно.
3. Ф. С. Фицжеральд «Ночь нежна»
Поки знайомство з цією книгою невдале. Дочитати не змогла. Можливо, тому, що тоді третій тиждень ( Read more... )

Для того, щоб сп"яніти, не треба пити. Достатньо відкрити цю книгу.
Я рада, що не прочитала її влітку. Час для неї - бабине літо, коли в повітрі чутно терпкий запах листя, літають пушинки-парашутики і примарні нитки павутиння, коли сидиш під пледом або на старій кованій лавці десь в парку...

Анотація:
Вино здатне творити чудеса і нові світи. Джей ( Read more... )