11 днів грудня в книжках
Спершу була Тріумфальна арка, Еріх Марія Ремарк. Красива книга, в кращих ремарківських традиціях. Тепер друга по улюбленості після його Життя в борг. Виявилось, що практично всі найвідоміші цитати саме з цієї його книги. Наприклад: Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець.
Коли викреслювала її зі списку, виявилось, що по порядку ця книга йшла сьомою. Дивне співпадіння, але першими прочитаними книгами виявились книги під номерами 3 і 7. :) Хоча я вже давно не дивуюсь таким речам - на диво везуча на співпадіння.
Після цього читала Втечу від чарівника Айріс Мердок - знову не втрималась в рамках списку. Не найкраща її книга, як на мене, але й не найгірша. Як завжди, герої мов живі і всі до одного нестандартні. А коли вона описує квартиру Ніни зі всіма платтями, які розвішані одне до одного навіть перед вікнами, таке враження, що знаходишся там. Міша Фокс - це теж ще та загадка. В Мердок дуже цікаво спостерігати за тим, як несподівано люди бувають зв'язаними між собою і як вони шукають відповідей. Знаходять чи ні - хто зна.
Нарешті добралась і до Поховайте мене за плінтусом Павла Санаєва. Так просто і так пронизливо описати нездорову любов баби до внука - це треба вміти. Прекрасна книга, читається на одному диханні.
Між цими трьома книжками було прочитано доволі багато поезії, віднайдено багато нових цікавих книг. Також читала оповідання Чехова (найбільше сподобалась Драма) і дві оповіді Джека Лондона - Finis і Користь сумнівів. Перше - сувора правда тих часів і даремна, жорстока смерть. Друге ж мені безмежно сподобалось - як подобаються всі речі, що висміюють людську обмеженість, лицемірство та кумівство там, де його не повинно бути. П'ятнадцять хвилин чистого задоволення, чого і вам бажаю). Сподобалась мені і замальовка Гессе По слідах сну
- про літератора, який хотів бути справжнім великим письменником, та врешті вирішив, що місце його в рядових літераторах, а великим письменником можна бути в душі.
Продовжую читати Моральні листи до Луцилія Сенеки і ловити кайф від того, що знайшла однодумця. А ще взялась за збірку досліджень та есеїв "Історії літератури", що для мене виявилось досить таки цікавим.
Коли викреслювала її зі списку, виявилось, що по порядку ця книга йшла сьомою. Дивне співпадіння, але першими прочитаними книгами виявились книги під номерами 3 і 7. :) Хоча я вже давно не дивуюсь таким речам - на диво везуча на співпадіння.
Після цього читала Втечу від чарівника Айріс Мердок - знову не втрималась в рамках списку. Не найкраща її книга, як на мене, але й не найгірша. Як завжди, герої мов живі і всі до одного нестандартні. А коли вона описує квартиру Ніни зі всіма платтями, які розвішані одне до одного навіть перед вікнами, таке враження, що знаходишся там. Міша Фокс - це теж ще та загадка. В Мердок дуже цікаво спостерігати за тим, як несподівано люди бувають зв'язаними між собою і як вони шукають відповідей. Знаходять чи ні - хто зна.
Нарешті добралась і до Поховайте мене за плінтусом Павла Санаєва. Так просто і так пронизливо описати нездорову любов баби до внука - це треба вміти. Прекрасна книга, читається на одному диханні.
Між цими трьома книжками було прочитано доволі багато поезії, віднайдено багато нових цікавих книг. Також читала оповідання Чехова (найбільше сподобалась Драма) і дві оповіді Джека Лондона - Finis і Користь сумнівів. Перше - сувора правда тих часів і даремна, жорстока смерть. Друге ж мені безмежно сподобалось - як подобаються всі речі, що висміюють людську обмеженість, лицемірство та кумівство там, де його не повинно бути. П'ятнадцять хвилин чистого задоволення, чого і вам бажаю). Сподобалась мені і замальовка Гессе По слідах сну
- про літератора, який хотів бути справжнім великим письменником, та врешті вирішив, що місце його в рядових літераторах, а великим письменником можна бути в душі.
Продовжую читати Моральні листи до Луцилія Сенеки і ловити кайф від того, що знайшла однодумця. А ще взялась за збірку досліджень та есеїв "Історії літератури", що для мене виявилось досить таки цікавим.