І в мене знову бронхіт, а життя рухається повним ходом. Багато планів і проектів, якими поки керую з-за монітору комп'ютера.
Останній мій вихід на вулицю був на презентацію "Теплих історій до кави" Надійки Гербіш
hudozhnytsya, де я нарешті познайомилась з автором :) і отримала автограф.
Богдана Матіяш в одному з інтерв'ю сказала, що письменник пише так, як живе. Надійка і її книжка - ще одне цьому підтвердження. На презентації було тепло і по-сімейному добре, такі ж відчуття залишаються після книжки - теплі і затишні, наче улюблений плед. І що б Надійка не казала про те, що це все завдяки людям, які її оточують, це є правдою лише наполовину, бо не будь вона такою позитивною, щирою і радісною, і презентація, і книжка були би інакшими. "Теплі історії до кави" - прекрасна книжка для читання осінніми вечорами, вона про маленькі дрібниці, які роблять життя прекрасним, і це прекрасно :)
Прочитала під три сорти кави, в ліжку під трьома ковдрами. А сьогодні ця книжка пішла радувати Олю
olya_verbytska, і я думаю, що їй вона принесе не менше радості, ніж мені :) Саме завдяки цій книжці ми нарешті розвіртуалились.
Тепер хочеться ще якоїсь теплої книжки. П'ю чай з ожиною, зібраною біля Говерли (дякуючи Олі), обдумую купу літ-ідей і зовсім не хочу спати. А треба.
Всім затишних снів :)