Пише письменниця (а читачі читають, еге) про те, як вона звикає до нового календарного місяця і що буває, якщо процес звикання затягується. Есей цей мені вельми сподобався, тому подаю його недосконалий переклад нижче.

Звикнути до цього місяця (Кікуко Цумура)

Вибачте за моє несподіване питання, але чи можете Ви з упевненістю сказати, що правильно ( Read more... )

Сяйво світанку, проблиски світла - 
Багатий улов.

Багато зловили

Ооба-іваші.

На березі, схоже,

Святкують;

А у морі

Справлятимуть заупокійну службу

По десяткам тисяч

Іваші.

This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/150650.html. Please comment there using OpenID.

Мені надзвичайно дивно, чому
Дощ, що падає з чорної хмари,

Виблискує сріблом.

Мені надзвичайно дивно, чому

Шовкопряд, який їсть зелене листя шовковиці,

Стає білим.

Мені надзвичайно дивно,

Чому ю:ґао*, яку ніхто не чіпає,

Самотужки розкривається.

Мені надзвичайно дивно, чому

Всі, кого я питаю, сміються у відповідь і кажуть:

“Це ж очевидно!”.

* Ю:ґао - ( Read more... )

Білий капелюх,
Теплий капелюх,

Шкода капелюха.

Але вже нічого не поробиш,

Те, що загубив -

Залишиться загубленим.

Однак, капелюше,

Маю до тебе прохання:

Не падай в канави або ще кудись,

А повисни собі якнайзручніше

На гілці якогось високого дерева,

І стань теплим та гарним гніздом

Для нещасної пташки, яка не може

Сама звити гніздечка -

Такої ж ( Read more... )

Частота хронических соматических болезней в постнатальный период онтогенеза была ассоциирована с дозовыми нагрузками на щитовидную железу плода.

Перекладач - прекрасна професія, я вважаю. Бо інколи треба перекладати чужою мовою те, що не розумієш своєю

 Текст промови письменника Харукі Муракамі, який він виголосив на врученні міжнародної премії Каталонії в Іспанії 9 червня　(подається без змін)
　«Як нереалістичний мрійник»
　Востаннє я відвідував Барселону весною, два роки тому. Провів автограф-сесію, на яку зібралося дивовижно багато людей. Вишикувалася велика черга, і я не міг дати автограф усім ( Read more... )

Лежить сніг
Канеко Місудзу

Верхньому снігу
Холодно.
На нього світить прохолодний місяць.

Нижньому снігу
Важко.
Він носить сотні людей.

Середньому снігу
Самотньо.
Йому не видно ні неба, ні землі.

www.lionji.join-us.jp/misuzu.html#06

Я, пташка і дзвоник
Канеко Місудзу

www.h2.dion.ne.jp/~apo.2012/misuzu06.html

Скільки б я не розправляла руки,
Літати в небі у мене не вийде, 
　　
Але пташка, що вміє
 літати, не може, як я　　
Швидко бігати по землі.

Скільки б я не розкачувалася вправо-вліво, 
　　
Красивих звуків не вийде, 　　
Але той дзвоник, що може дзвеніти, не знає　　
Так багато пісень, ( Read more... )

Мабуть, це луна?..
Канеко Місудзу

Кажеш: “Давай гулятися”
Відповідає: “Давай гулятися”.

Кажеш: “Дурник!”
Відповідає: “Дурник”.

Кажеш: “Більше не гулятимуся!”
Відповідає: “Не гулятимуся”.

А потім,
Коли стане самотньо,

Кажеш: “Вибач!”
Відповідає: “Вибач”.

Мабуть, це луна?..
Ні, будь-хто.

green.ap.teacup.com/gujo/176.html

Цей шлях
Канеко Місудзу

В кінці цього шляху
Є великий ліс.
Самотнє енокі*,
Ходімо цим шляхом.

В кінці цього шляху
Є велике море.
Жабеня зі ставка з лотосами,
Ходімо цим шляхом.

В кінці цього шляху
Є велике місто.
Самотнє опудало,
Ходімо цим шляхом.

В кінці цього шляху
Є щось, точно є щось.
Ходімо всі, усі разом,
Ходімо цим шляхом.

*Енокі - китайське ( Read more... )