Є лише три способи мати успіх у дівчат. Перший - це мовчки слухати їхні балачки. Другий - хвалити одяг, який вони носять. Третій - за першої нагоди годувати їх чимось смачненьким. Так просто, еге ж? Якщо ви спробували всі три способи, і вони не діють, то краще просто примиритися із невдачею.

Харукі Муракамі, “Затока Ханарей”

 Текст промови письменника Харукі Муракамі, який він виголосив на врученні міжнародної премії Каталонії в Іспанії 9 червня　(подається без змін)
　«Як нереалістичний мрійник»
　Востаннє я відвідував Барселону весною, два роки тому. Провів автограф-сесію, на яку зібралося дивовижно багато людей. Вишикувалася велика черга, і я не міг дати автограф усім ( Read more... )

 Їхав сьогодні до стоматолога по вулиці Імадегава і побачив на протилежному боці дороги кілька плакатів зі слоганами - один в один із якогось есе вельми мною шанованого пана Муракамі ( Read more... )

У пана Х. Муракамі є чудовий есей (забув назву, на жаль), у якому головний герой разом із молодшим братом їдуть у лікарню в автобусі, де пасажирами є група із 50 пенсіонерів, які час від часу починають нашіптувати або наспівувати собі щось під ніс, до того ж синхронно. Вдягнені всі так, ніби збираються підкорювати Фудзі-сан. Головний герой хотів їх ( Read more... )

 Не дає мені останні кілька днів спокою пан Муракамі. Пишу собі магістерську, повинен думати про образ Японії в книгах Всєволода Овчіннікова - а я інтерв”ю із цим дивовижним японцем читаю ( Read more... )

 Останнім часом мені часто спадає на думку, що бути люб'язним із дівчатами ― справа дуже складна. У цьому році мені виповниться 34, і я думаю, що мій досвід спілкування з дівчатами не дуже відрізняється від досвіду пересічного чоловіка, але з віком я почав буквально кожною клітиною тіла відчувати, яке це непросте завдання.
( Read more... )

Випадкова цитата з нового роману Муракамі:

Минуле, яке "могло би бути, наприклад, отаким", у своєму темному дзеркалі змушує спливти на поверхню сьогодення, яке "могло би бути зовсім інакшим". 

Одного погожого квітневого ранку у якомусь завулку Харадзюку (район Токіо) я зустрічаю ідеальну дівчину.
Не можна сказати, що вона якась особливо красива. І одяг на ній не те щоб дуже вже гарний. Волосся ззаду трохи злежане, та й років їй, напевне, вже під тридцять. Але вже за півсотні метрів мені стає зрозуміло: вона для мене - ідеальна дівчина. ( Read more... )

Про кінець душевного стану, що зветься юністю
 Скінчилася молодість.
 Чогось трохи боязко, коли бачиш такий початок, хіба ні? Мені також страшно. Але в будь-якому випадку нічого не поробиш, раз уже вона скінчилася. Скоро сорок, і, якщо зневажати фізичні „вправи”, обвисатимуть боки. За зубами я доглядаю нині також ретельніше, ніж колись. Коли випиваєш ( Read more... )

( Read more... )