Книга з такою назвою останнім часом займає перші рядки продажів в японському Амазоні та книгарнях, і перевидавалася вже кілька разів. Автор - Іноуе Шьо:ічі, професор Міжнародного Центру дослідження японської культури. Народився він в районі Саґано, там неподалік ще відома на все Кіото гора Арашіяма, куди збираються туристи закордонні і японські, ( Read more... )

Я знову нєшалюінікавонєтрогаю, а просто собі несу три важезні книжки назад у бібліотеку Кіотського універсітету, аж раптом боковим зором бачу знайому коротку і стильну зачіску, а тоді і зустрічаюся поглядом із її власницею - помічницею головного редактора Осакського офісу газети “Асахі”, яка балакає з кимось по телефону. Вона теж бачить мене краєм ( Read more... )

 В епоху Едо (приблизно 1603-1868 роки) кіотоські торговці (це ті, що мають тепера традиції по кілька сотень років, я згадував про них і у цьому блозі теж), аби зекономити грошиків, варили рис лише один раз на день - в обід. І їли його гарячим теж, відповідно, тільки в обід, а вранці та ввечері готували із холодних залишків рису очядзуке або очяґаю ( Read more... )

 Як лінгвісту, мені давно різала вухо назва "ресторану російської кухні", який знаходиться прямо в центрі Кіото. "Київ". Думав, що це таке вишукане знущання, чи, може, просто елементарне незнання географії..
Аж побачив у вчорашньому вечірньому випуску газети "Асахі" статтю, в якій теперішній власник на закиди про те, що така назва принаймні трохи " ( Read more... )

 З якого в Японії не роблять паливо (наскільки мені відомо), а просто споглядають. Саме такі пейзажі спонукали одну відому художницю малювати і видумувати свої шедеври для дитячих книжок, а підтримував і підбадьорював її творець “Анпанмана” Такаші Янасе. Про Кіото він сказав так:

Тече річка, клубочиться волога, межа між горами та небом ледь ( Read more... )

 Пишуть про платформи, які вибудовують над маленькою річечкою коло річки великої - Камоґави - що тече з півночі на південь на сході міста. Вибудовують їх у квітні, стоять і манять клієнтів до середини-кінця вересня. Будують їх як зовнішній “додаток” до головної будівлі ресторанів - японських, європейських і які там ще побудовані були, рьоканів ( ( Read more... )

 У контрактах про купівлю нерухомості в другій японській столиці пишуть окремим рядком: “Нічого не робити з дзідзо:” (невеличкі статуї боддхісатв, особливо багато їх у регіоні Кансай - тобто Кіото, Осака і так далі). Так само і свято дзідзо:бон, і ундо:кай - спортивні змагання: оскільки ти “успадкував” участь у них від попередніх поколінь, маєш у ( Read more... )

 Насправді дууже багато за що, особливо добре це розумієш, живучи (сподіваюся, тимчасово!) не в Кіото. І перелік міг би бути довжелезним або навіть нескінченним, але тут мені хотілося б зупинитися тільки на одному факторі - неперервності традицій. 
Якщо коротко - то у цьому місті можуть мінятися люди, будинки, машини, кількість зелених насаджень чи ( Read more... )

Іду я, значить, повз перехрестя Хякуманбен коло Кіотського університету, яке навіть стало назвою для доволі відомого роману, нікаво нє трогаю, пачіняю прімус, аж тут мою увагу привертає характерний звук - “модній” юнак хизується потужністю мотора свого двоколісного друга. Подумки бажаю йому довгих і спокійних років життя, а тоді, коли він уже ( Read more... )

Думаю, багато хто пам'ятає професора Яманаку з Кіотського університету і його стовбурові клітини, за дослідження з якими він отримав кілька років тому Нобелівську премію. На початку року він вибачався і виправдовувався на прес-конференції, бо в його інституті погано гляділи піддослідних мишей, і вони порозтікалися хто куди - з місця годування на ( Read more... )