Вибір і зростання. Вичитування наукової літератури і позаду не одна експедиція.. Іноді видається все надто тривожним та складним, часто бурхливим і несподіваним. Як карамельки, що збирають дитинство у порядні спогади. Зимою настали зміни які  об’єктивно зміцнювали простір. Безмеж вдячний тим хто був поряд. Слова записаних книг пінна традиція кочує ( Read more... )

     Траса просиналась у безлюдному інеї, місто стриміло випадково серед поля роздавленого індустріалізацією. Калуш село зміст якого місто, що здається невідворотно вникає у залеж дерев’яних стріх. 
      Проїхавши центр опинились у інституті геології, де й проживали кілька наступних днів. Приміщення щедро розквітле на прохолодні коридори колись ( Read more... )

 Приймаючи у обійми наступну гору розбивається по новому горизонт. Між прокинутими деревами дрімає листя, шумлять вії днищами ярів. Математика підйому і спадіння цікава азартом невідомих змін, формули непідвласні властивостями.

На перевалі смакуєм з hotsn0w , вітер ліпить з волосся химерні фігури, доносить вісті з далеких сіл... Йдемо..

( Read more... )

Одного ранку разом з tavarishche  і його дівчиною Олею захоплені вагонами, які простягались   над горизонтом, хмари змішувались з будівлями, ліси розростались у сади парків і паркани співали тваринами та гострими птахами.

Місто мовчки неіндетифікувалось із побаченим довкола, не було веж сповнених людьми,  не гамірно, та всечасно відчувались завади ( Read more... )

Три міста наших мандрівок приносять тепло у реальність наповнену фотообгортками і голосами, прощаннями і звістками сподівань.

Голуби гуляють шершавою поверхнею гірчичного даху поміж холодної води антен. Соковитий абрикос спадає з сливового неба у хмару темряви, розсипаючись золотим листям меланхолії.

Глина губ заковтує гриби язика, пробуджуючи в тілі хмільний резонанс безстрокового щастя. Пасма волосся приховують забуття, забарвлене в пристрасть туману дорожніх вогнів…

Присвячується М. і М.-Е. Дякую вам.....

Дивуючись з необачності, навіяної необхідною метою та експресивною музикою, проектую можливі сюжети поїздки під гаслом революційного камбеку. Ненавиджу повертатись, адже пояснення необачних вчинків завжди заворожує необ’єктивною плутаниною слів, втратою красивих узбереж спогадів, що заміняються дуже часто ( Read more... )

Купки потойбічного листя у сейфі прілих хмар серед потрісканих бетонних плит і солодких запахів, що долинають із прочинених бордових дверей срібної виделки перону. Мій телефон втрачає орієнтири, легкий сніданок.... йду у напрямку озера.

Тримаюсь за поручні і дивлюсь на протилежний берег. Насолоджуюсь терпким коханням криги і хмар. Рибалки нагадують ( Read more... )

Вечірнє небо міста, наповнене холодом, і туманами спонтанних вулканів утворених рухом легень. Сніг спресований до стану луски. На ньому полює кошеня вітру, шершавим язиком загостює мрії про теплий камін, та фотоальбом.
                А в маленькому кафе зі столиками кольору цвілих огірків та запахом кави, подають гаряче вино, що має смак шовковиці.
( Read more... )