Весна. Тернопіль. Сніг.

Mar 17, 2009 20:31



Купки потойбічного листя у сейфі прілих хмар серед потрісканих бетонних плит і солодких запахів, що долинають із прочинених бордових дверей срібної виделки перону. Мій телефон втрачає орієнтири, легкий сніданок.... йду у напрямку озера.

Тримаюсь за поручні і дивлюсь на протилежний берег. Насолоджуюсь терпким коханням криги і хмар. Рибалки нагадують незвичного кольору буйки. Плавно переміщаються. Стає хороше. Цитую довільні рядки, що, як мені здається, пов’язані з весною....

Зайшов у шинок. Дерев’яні двері, як виявилось, приховували напівтемну залу, оточену сірими диванчиками зі слідами марганцівки і запахом цитрин. Із запропонованого найбільше хочеться спробувати кальян на молоці. Писати на незграбних листках тексти..... чи малювати в оточенні липкого диму серед цупкої матерії і настільних вітрил заморських серветок.

З пітьми пошматованої електрикою виводить голос. Спантеличує ніжна спокуслива розгубленість і незвичайна м’якість.......

Домовляюсь про зустріч.......

Уже вкотре перетинаю центр. Краплини проникають під шарф, ховаються у волоссі. Зрештою дихає вологою мій плащ. Гублюсь у арт - кафе.

Сутеніє....

Читання віршів знеболюють випадкові мелодії гамірливих відвідувачів. Я очікую дівчинку з зеленими очима.

Її немає......... а чи була? Я знаю твій голос..... те, як ти посміхаєшся на фотографії, але це можливо лише міф моєї уяви. Останнім часом вони оточують мене стінами чи холодними сходами, не очікувано просинаються у поглядах зустрічних людей, живуть у листі.......

Засинаю у просторому ліжку поміж двох подушок.

На ранок почалась повчальна програма зими. Прощальний кількаденний сніг. Саме природа відповідає на питання. Стискаю у руці прохолодне горло зими, воно стає твердішим і...... повільно вмирає.

Пригадую твій голос...... десь далеко..... пауза між словами згладжується у змію злітних вогнів. Заміна телевізійних кадрів мало що змінить і символізує конверти, вкриті сепією старості.

Решту часу присвячую родині. Спілкуюсь. Відпочиваю. П’ю вино і каву. Іноді, коли починаються дитячі програми  по мені мандрує сестра. Нам подобаються різні мультфільми. Я щасливий!!  Адже в оточені дорогих мені людей.... І ще я виконав обіцянку, привіз Весну, хоч і на один день.

спогади, спостереження, подорож, синтаксис природи

Previous post Next post
Up