Івано-Франківськ
Одного ранку разом з tavarishche і його дівчиною Олею захоплені вагонами, які простягались над горизонтом, хмари змішувались з будівлями, ліси розростались у сади парків і паркани співали тваринами та гострими птахами.
Місто мовчки неіндетифікувалось із побаченим довкола, не було веж сповнених людьми, не гамірно, та всечасно відчувались завади сприйняття. Спинились неподалік центру, холодні стіни, замішанні у старовинних винах двояких покупців, подорожуючих… Замкненні вікна гуртували вузькі вулички, у коридорах, зручних для гри в шахи, крісла і стелі у тортурах часу спиняють мову на моду, відчуття перебування у модулі далеких 90….
Подорож у Галич.
Ми плямкали полями, збентеженими через заздрість весни, провіднімали здивовані сходи церков і усміхались…. Холод руйнував хабар одежі, ховаючи фотоапарат у рукавицю з вільною позицією пальців, тамував подив горизонт…. Дикі дерева обабіч дороги стриміли кажанами і розплетені вітки виймали із порожнечі дива наступної Весни..
Понурений в селища старий міст, крізь крихти проглядається ріка..
Відчутно шкодую за не візит у нічне життя міста…