Сумний і поміркований, як був іще студентом - бентежив груди, сковані стремлінням в ідеал. Любив словами різати: - Чи ніч то, а чи день то? Невже ж буржую виссати всю землю, - як кавал?
Центральна рада сперлася на гайдамацьку січ, на наявність куркулячого активу, і райком, - усе, що в муці скупчилось, - 17 січня рвонув на змовклу колію стривоженим гудком.
О дні, що пройшли невимовним розрядом і громом - вірвантом важких атмосфер на купинних шляхах! О дні, що пройшли по хребтинах кривавим погромом з нагайками китиць на жовто-блакитних шликах!
«...Все. І згода, і незгода - Звісно діалектика. «Діалектика природи», Наче та електрика: Світить вгору, кида в прірву. Куди хочу, туди йду. Друг чи ворог. В вир із виру (В Карла Маркса на виду). Є любов, є й нарікання. Вже й образа майорить... Крізь коротке замикання Чийсь плювок не згас, горить! Не з молитви ж на амвоні Розіллюсь в підхалімаж. В
( Read more... )