Рідне місто Хмельницький. Пам'ятники, скульптури і.т.д. Частина шоста.
Продовжимо... Щоб не ходити далеко з центру, закінчимо спочатку в ньому.
Чергове творіння Миколи Мазура знаходиться в залі очікування дитячого кінотеатру “Планета”. Колись цей кінотеатр був пожежною частиною, але згодом його переробили і в 1987 р. він відчинив свої двері для глядачів.
Оскільки, за початковою задумкою, основним контингентом мали стати діти, виникла ідея оформити його відповідним чином - щоб в очікуванні сеансів діти споглядали щось цікаве та корисне, менше маялися та мучили батьків - коли-коли-коли вже підемо в зал... До цієї справи і залучили Мазура, який протягом 1989-1991 р. створив композицію “Веселий потяг”
На якому кудись у своїх справах їдуть різноманітні мультяшні та казкові персонажі
Все виконано в його “фірмовому” стилі :)
А веде поїзд ось такий вусатий машиніст
Крім цих всіх перелічених, ще до 2003 р. в центральній частині міста існувала група фігур під назвою “Гармонія”. Постала вона перед готелем “Поділля” в 1992 р., але власнику здалося, що вона порушує почуття прекрасного і він ті фігури зніс, а на їх місці зробив стоянку. Частина з них була перенесена в парк ім. Чекмана та встановлена поряд з автомістечком.
Чесно кажучи, відношення до тих скульптур двояке, особисто я їх не розумію...
Ось, те що вціліло на сьогодні, кожен може скласти своє враження...
З різних сторін ці скульптури виглядають по різному
Коли питання їх знесення було на слуху, проскакувало таке, що вони планувалися з підсвіткою, от з нею, можливо, і цими всіма труба, по вечорах вигладало б шикарно...
Щось таке чув, що конкретно ця частина мала назву “Людина що йде під хмарою”
Ну от, в центрі все, лишився ще один оазис на проспекті Миру. Якщо запитувати до чого добиратися, то та місцина відома під кодовими назвами “Сілістра” - так колись називався кінотеатр, який там був, або ж клуб “СВ” - це те що з'явилося в сучасні часи в приміщені колишнього кінотеатру.
Отже, самим першим там з'явився ослик з бричкою, здається ще десь в кінці 80-х, я їх називав Бременськими музикантами
Ну, а що? Осел є, півень є
Якийсь музика з шарманкою теж є...
А в 1991 р. на цій площі виріс “Сад”
posterrr, це саме його ти бачив скоріш всього…
Не дивлячись на їхню химерність
вони мені подобаються…
Щось в них є таке дитяче
Ще декілька
Ну в принципі все з цими скульптурами, ще є отака композиція на фасаді дитячого садочка за пару кварталів від “Саду”
створена в 1996 р.
Більше подібних композицій по місту я не знаю, мабуть більше і немає.
Але по хмельницьким скульптурам та пам’ятникам це ще не все.
Попередні записи з металевими скульптурами
Частина перша
Частина друга
Частина третя
Частина четверта
Частина п'ята
Частина сьома
Частина восьма
Далі буде...
Чергове творіння Миколи Мазура знаходиться в залі очікування дитячого кінотеатру “Планета”. Колись цей кінотеатр був пожежною частиною, але згодом його переробили і в 1987 р. він відчинив свої двері для глядачів.
Оскільки, за початковою задумкою, основним контингентом мали стати діти, виникла ідея оформити його відповідним чином - щоб в очікуванні сеансів діти споглядали щось цікаве та корисне, менше маялися та мучили батьків - коли-коли-коли вже підемо в зал... До цієї справи і залучили Мазура, який протягом 1989-1991 р. створив композицію “Веселий потяг”
На якому кудись у своїх справах їдуть різноманітні мультяшні та казкові персонажі
Все виконано в його “фірмовому” стилі :)
А веде поїзд ось такий вусатий машиніст
Крім цих всіх перелічених, ще до 2003 р. в центральній частині міста існувала група фігур під назвою “Гармонія”. Постала вона перед готелем “Поділля” в 1992 р., але власнику здалося, що вона порушує почуття прекрасного і він ті фігури зніс, а на їх місці зробив стоянку. Частина з них була перенесена в парк ім. Чекмана та встановлена поряд з автомістечком.
Чесно кажучи, відношення до тих скульптур двояке, особисто я їх не розумію...
Ось, те що вціліло на сьогодні, кожен може скласти своє враження...
З різних сторін ці скульптури виглядають по різному
Коли питання їх знесення було на слуху, проскакувало таке, що вони планувалися з підсвіткою, от з нею, можливо, і цими всіма труба, по вечорах вигладало б шикарно...
Щось таке чув, що конкретно ця частина мала назву “Людина що йде під хмарою”
Ну от, в центрі все, лишився ще один оазис на проспекті Миру. Якщо запитувати до чого добиратися, то та місцина відома під кодовими назвами “Сілістра” - так колись називався кінотеатр, який там був, або ж клуб “СВ” - це те що з'явилося в сучасні часи в приміщені колишнього кінотеатру.
Отже, самим першим там з'явився ослик з бричкою, здається ще десь в кінці 80-х, я їх називав Бременськими музикантами
Ну, а що? Осел є, півень є
Якийсь музика з шарманкою теж є...
А в 1991 р. на цій площі виріс “Сад”
posterrr, це саме його ти бачив скоріш всього…
Не дивлячись на їхню химерність
вони мені подобаються…
Щось в них є таке дитяче
Ще декілька
Ну в принципі все з цими скульптурами, ще є отака композиція на фасаді дитячого садочка за пару кварталів від “Саду”
створена в 1996 р.
Більше подібних композицій по місту я не знаю, мабуть більше і немає.
Але по хмельницьким скульптурам та пам’ятникам це ще не все.
Попередні записи з металевими скульптурами
Частина перша
Частина друга
Частина третя
Частина четверта
Частина п'ята
Частина сьома
Частина восьма
Далі буде...