Рідне місто Хмельницький. Пам'ятники, скульптури і.т.д. Частина друга.
Отже, продовжимо прогулянку по пам’ятниках, монументах та скульптурах міста.
Після черепахи дорога виводить на центральну площу міста, де знаходиться вся наша влада, а також встановлений та відкритий 22 вересня 2011 р. (самий свіженький)) ) монумент «Віра, Надія та Любов»
авторства Мазурів.
Доля її складна, подобається вона не всім… Історія скульптури почалася в далекому 1999 році, коли було вирішено чимось зайняти міську площу, так званий «чорний квадрат», на якому колись знаходився Ленін. З того часу і тягнулося її створення, гроші виділялися вкрай не регулярно, декілька раз погрожували вже створене розпиляти і пустити в смітник, але якось воно залагоджувалося. На кінець, взимку 2011 р. на неї було виділено кошти з обл. бюджету, міськ. бюджету та ще частину зібрано добровільно-примусово з працівників бюджетної сфери всієї області, що не додало народу любові до неї. Врешті решт, почалося монтування
першу дату відкриття бучно оголосили на - 22 серпня, потім 24 -те, на 20-річчя незалежності, але і тут фіаско. В результаті, накінець, склали та відкрили лише 22 вересня, на День Хмельницької області. Так що вчепленій табличці, де написано про 24 серпня вірити не можна.
Не знаю, як кому, а мені більше подобається тилова частина, чим фронтальна…
В народі отримала прізвисько - «око Саурона», тривалий час кругом його спорудження, існування тривало перемивання кісточок і.т.п. , але зараз заспокоїлося .
Далі в кінці , чи початку вул.. Гагаріна, яка йде поруч з площею височіє третій, згадуваний мною тут, пам’ятник Б. Хмельницькому.
Отакий вигляд з пішохідної доріжки )))
Хоча, якщо серйозно, то більшість його бачить таки так
Непропорційність викликана тим, що по проекту його розміщення передбачалося в зовсім іншому місці. На початку 90-х виникло бажання встановити ще один пам’ятник, який мав би стати символом, було відведено ділянку, де на той момент проживали люди в приватних хатах, - в районі недавно збудованої розв’язки вулиць Сковороди, Львівського шосе та Кам’янецької і відповідно цьому місцю видане завдання скульптору В.Борисенку, архітектору М. Копила. Але ж люди у нас хитрі, як дізналися, що їх повинні відселяти, одразу повписували собі в хати купу родичів, яким по закону мало надатися житло. Зрозуміло, що такого навантаження, да ще й на початку 90-х, міський бюджет не потягнув. Створений пам’ятник завис в повітрі і його встановлення відклалося. Напередодні святкування 500-річчя Хмельницького (тоді ще не знали про більш стару дату заснування), постало питання знов десь його встановити. Однією з ідей була міська площа, там де зараз стоїть ВНЛ, але куди ставити передом, куди задом? Якщо передом до народу і площі, як тоді люди використовуватимуть задню частину скульптури повернути до обл.. ради під час мітингів? Так що ця ідея відпала, потім ще була безумна думка встановити цю махіну над шляхопроводом вул.. Кам’янецької над залізницею, але теж відмовилися. В результаті зупинилися на поточному місці. Із-за пропорцій пам’ятника , його час від часу називають пам’ятником коню Б. Хмельницького ))) Знаходиться якраз на місці, яке колись називалося Кінною площею.
Якщо уважно придивитися, то видно що це не просто кінь, а жеребець.
В зв’язку з цим в випускників-прикордонників академії ім.. Б. Хмельницького є традиція фарбувати їх в зелений колір, а у комунальників, згодом, відшкрябувати і повертати природній)))
Після цього можна спуститися вниз по Кам’янецькій та зайти в непримітний дворик 48-го будинку, навпроти тюрми та поруч Ощадбанку. Там знаходиться унікальна скульптура не тільки для міста, а й для України - пам’ятник барон Мюнхаузену.
Він такий - єдиний на всю Україну і другий на всю Європу. Створений в 1970 р скульптором- Валентиною Ляшко, авторами є Григорій Мамона і Михайло Андрійчук.
Варто зазначити, що і будинок, на подвір’ї якого він знаходиться також не простий - був зведений спеціально для людей мистецтва з студіями, квартирами і магазином - що б можна було творити не відходячи від каси :) і ось, така концентрація людей творчого складу дала такий результат
Як сказали місцеві, його часто фотографують, не рідкі гості з зарубіжжя.
Пройшовши по цій вулиці до Пд. Бугу справа можна побачити пам’ятник жертвам Чорнобиля авторства скульптора Автанділа Гігаурі, встановленого в 2011 р, на 25-ті роковини катастрофи
На стрічці зверху підпис - І в сяєві їхнім апостольськім меркне реактор.
Як на мене, він не дуже, як чорно пожартувала мама - то зображено наслідки катастрофи на людях через якийсь час… Реалізм мені ближче…
Далі, повернувшись трохи назад, по вулиці Примакова можна попасти до центрального входу в ЦПКіВ ім.. Чекмана, простіше, в народі, комсомольський парк.
На шляху до нього зустрічається отаке
нічого особливого, просто особиста згадка, стоїть скільки я себе пам’ятаю, потихеньку лишається рук, інших частин тіла, обмальовується, але не зноситься, отаке, ностальгічне… чітко лишилася асоціація, раз добралися до цеї непонятки, значить скоро, ура, буде парк…
Перед мостом, що веде в парк, в 2000 р. встановили брилу, яка має символізувати місце откуда єсть пошла зємля Хмельницька
Одразу за мостом знаходиться викована композиція, встановлена спеціально для наречених, щоб було куди вішати замки…
Ну і в парк перенесли капище комуністів - Леніна, що колись височів на площі, поставили в парку
етака паркова скульптура…
UPD:знесений під час подій 2014 р.
З парку через Гречани хитрими шляхами можна потрапити на наш знаменитий Речовий Ринок. Поряд з ним знаходиться ще два пам’ятника, так що навіть якщо хтось буде виключно на ньому і матиме трохи часу - може їх подивитися.
Один з них знаходиться на тій самій вулиці - Львівське шосе, ближче до центру, є в своєму роді унікальним - меморіал жертвам єврейських погромів, встановлений над братською могилою загиблих євреїв Хмельницького 15-16 лютого 1919 року.
Під час нього загинуло біля 1600 чоловік, в пам'ять про це в 1925 р. міська громада євреї скинулася грошима і встановила цей пам’ятник.
Якимось чудом він пережив 2-гу світову та всі інші історичні перепитії…
Але внаслідок того, що не проводилося ніяких підтримуючих робіт в наш час опинився на межі зруйнування.
Але цього не сталося і його відреставрували
На барельєфах, розташованих на сторонах описано то що сталося, згадано людей, які намагалися запобігти тим страшним подіям…
Автором і виконавцем рельєфів є Коржев Костянтин Олексійович.
Якщо ж недалеко від цього місця повернути на непримітну вуличку - то можна вийти до пожежної частини, перед якою стоїть пам’ятник пожежникам, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Теж авторства Мазурів, встановлений в 2004 році.
Частину першу я розпочав від вокзалу, але ж в Хмельницький можна в’їжджати і автобусним-автомобільним транспортом з інших кінців міста, а там теж є пам’ятники, скульптури і.т.д., отже,
Далі буде…
Частина перша
Частина третя
Частина четверта
Частина п'ята
Частина шоста
Частина сьома
Частина восьма
Після черепахи дорога виводить на центральну площу міста, де знаходиться вся наша влада, а також встановлений та відкритий 22 вересня 2011 р. (самий свіженький)) ) монумент «Віра, Надія та Любов»
авторства Мазурів.
Доля її складна, подобається вона не всім… Історія скульптури почалася в далекому 1999 році, коли було вирішено чимось зайняти міську площу, так званий «чорний квадрат», на якому колись знаходився Ленін. З того часу і тягнулося її створення, гроші виділялися вкрай не регулярно, декілька раз погрожували вже створене розпиляти і пустити в смітник, але якось воно залагоджувалося. На кінець, взимку 2011 р. на неї було виділено кошти з обл. бюджету, міськ. бюджету та ще частину зібрано добровільно-примусово з працівників бюджетної сфери всієї області, що не додало народу любові до неї. Врешті решт, почалося монтування
першу дату відкриття бучно оголосили на - 22 серпня, потім 24 -те, на 20-річчя незалежності, але і тут фіаско. В результаті, накінець, склали та відкрили лише 22 вересня, на День Хмельницької області. Так що вчепленій табличці, де написано про 24 серпня вірити не можна.
Не знаю, як кому, а мені більше подобається тилова частина, чим фронтальна…
В народі отримала прізвисько - «око Саурона», тривалий час кругом його спорудження, існування тривало перемивання кісточок і.т.п. , але зараз заспокоїлося .
Далі в кінці , чи початку вул.. Гагаріна, яка йде поруч з площею височіє третій, згадуваний мною тут, пам’ятник Б. Хмельницькому.
Отакий вигляд з пішохідної доріжки )))
Хоча, якщо серйозно, то більшість його бачить таки так
Непропорційність викликана тим, що по проекту його розміщення передбачалося в зовсім іншому місці. На початку 90-х виникло бажання встановити ще один пам’ятник, який мав би стати символом, було відведено ділянку, де на той момент проживали люди в приватних хатах, - в районі недавно збудованої розв’язки вулиць Сковороди, Львівського шосе та Кам’янецької і відповідно цьому місцю видане завдання скульптору В.Борисенку, архітектору М. Копила. Але ж люди у нас хитрі, як дізналися, що їх повинні відселяти, одразу повписували собі в хати купу родичів, яким по закону мало надатися житло. Зрозуміло, що такого навантаження, да ще й на початку 90-х, міський бюджет не потягнув. Створений пам’ятник завис в повітрі і його встановлення відклалося. Напередодні святкування 500-річчя Хмельницького (тоді ще не знали про більш стару дату заснування), постало питання знов десь його встановити. Однією з ідей була міська площа, там де зараз стоїть ВНЛ, але куди ставити передом, куди задом? Якщо передом до народу і площі, як тоді люди використовуватимуть задню частину скульптури повернути до обл.. ради під час мітингів? Так що ця ідея відпала, потім ще була безумна думка встановити цю махіну над шляхопроводом вул.. Кам’янецької над залізницею, але теж відмовилися. В результаті зупинилися на поточному місці. Із-за пропорцій пам’ятника , його час від часу називають пам’ятником коню Б. Хмельницького ))) Знаходиться якраз на місці, яке колись називалося Кінною площею.
Якщо уважно придивитися, то видно що це не просто кінь, а жеребець.
В зв’язку з цим в випускників-прикордонників академії ім.. Б. Хмельницького є традиція фарбувати їх в зелений колір, а у комунальників, згодом, відшкрябувати і повертати природній)))
Після цього можна спуститися вниз по Кам’янецькій та зайти в непримітний дворик 48-го будинку, навпроти тюрми та поруч Ощадбанку. Там знаходиться унікальна скульптура не тільки для міста, а й для України - пам’ятник барон Мюнхаузену.
Він такий - єдиний на всю Україну і другий на всю Європу. Створений в 1970 р скульптором- Валентиною Ляшко, авторами є Григорій Мамона і Михайло Андрійчук.
Варто зазначити, що і будинок, на подвір’ї якого він знаходиться також не простий - був зведений спеціально для людей мистецтва з студіями, квартирами і магазином - що б можна було творити не відходячи від каси :) і ось, така концентрація людей творчого складу дала такий результат
Як сказали місцеві, його часто фотографують, не рідкі гості з зарубіжжя.
Пройшовши по цій вулиці до Пд. Бугу справа можна побачити пам’ятник жертвам Чорнобиля авторства скульптора Автанділа Гігаурі, встановленого в 2011 р, на 25-ті роковини катастрофи
На стрічці зверху підпис - І в сяєві їхнім апостольськім меркне реактор.
Як на мене, він не дуже, як чорно пожартувала мама - то зображено наслідки катастрофи на людях через якийсь час… Реалізм мені ближче…
Далі, повернувшись трохи назад, по вулиці Примакова можна попасти до центрального входу в ЦПКіВ ім.. Чекмана, простіше, в народі, комсомольський парк.
На шляху до нього зустрічається отаке
нічого особливого, просто особиста згадка, стоїть скільки я себе пам’ятаю, потихеньку лишається рук, інших частин тіла, обмальовується, але не зноситься, отаке, ностальгічне… чітко лишилася асоціація, раз добралися до цеї непонятки, значить скоро, ура, буде парк…
Перед мостом, що веде в парк, в 2000 р. встановили брилу, яка має символізувати місце откуда єсть пошла зємля Хмельницька
Одразу за мостом знаходиться викована композиція, встановлена спеціально для наречених, щоб було куди вішати замки…
Ну і в парк перенесли капище комуністів - Леніна, що колись височів на площі, поставили в парку
етака паркова скульптура…
UPD:знесений під час подій 2014 р.
З парку через Гречани хитрими шляхами можна потрапити на наш знаменитий Речовий Ринок. Поряд з ним знаходиться ще два пам’ятника, так що навіть якщо хтось буде виключно на ньому і матиме трохи часу - може їх подивитися.
Один з них знаходиться на тій самій вулиці - Львівське шосе, ближче до центру, є в своєму роді унікальним - меморіал жертвам єврейських погромів, встановлений над братською могилою загиблих євреїв Хмельницького 15-16 лютого 1919 року.
Під час нього загинуло біля 1600 чоловік, в пам'ять про це в 1925 р. міська громада євреї скинулася грошима і встановила цей пам’ятник.
Якимось чудом він пережив 2-гу світову та всі інші історичні перепитії…
Але внаслідок того, що не проводилося ніяких підтримуючих робіт в наш час опинився на межі зруйнування.
Але цього не сталося і його відреставрували
На барельєфах, розташованих на сторонах описано то що сталося, згадано людей, які намагалися запобігти тим страшним подіям…
Автором і виконавцем рельєфів є Коржев Костянтин Олексійович.
Якщо ж недалеко від цього місця повернути на непримітну вуличку - то можна вийти до пожежної частини, перед якою стоїть пам’ятник пожежникам, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Теж авторства Мазурів, встановлений в 2004 році.
Частину першу я розпочав від вокзалу, але ж в Хмельницький можна в’їжджати і автобусним-автомобільним транспортом з інших кінців міста, а там теж є пам’ятники, скульптури і.т.д., отже,
Далі буде…
Частина перша
Частина третя
Частина четверта
Частина п'ята
Частина шоста
Частина сьома
Частина восьма