Рідне місто Хмельницький. Пам'ятники, скульптури і.т.д. Частина третя.
Якщо хтось буде заїжджати в місто зі сторони Старокостянтинова чи Вінниці перше, що впадає в вічі - це монумент Слави, що знаходиться поруч з кругом, перед міським дендропарком.
Відкритий в 1983 р. ,спроектований та створений скульптором В.І. Зноба та архітекторами В.М. Громихіним та Є.Є. Перехрестом.
чув, що в народі цей меморіал називають кібервоїнами....
Вогонь в зірці горить тільки на свята, довелося колись і побачити..
На тумбах, встановлених на території монументу описано втрати які нанесли загарбники місту та області, частини та з’єднання які відзначилися при визволенні, партизанські загони і.т.п.
Тут же поруч, знаходиться корпус Хмельницький інститут МАУП - біля якого, як я думав, встановлений тільки четвертий пам’ятник Б.Хмельницькому, відкритий, здається в 2007 р.
З здивуванням виявив, що тут знаходиться купа пам’ятників
Петру Могилі
Володимиру
Та «Алея українською духовності», відкрита в 2010 році на Покрову.
Не очікував тут стільки всього побачити…. Молодці все-таки в МАУПі в цьому плані, нічого не скажеш.
Поруч, якщо трішки спуститися по Старокостянтинівському шосе і повернути ліворуч в першу невеличку вуличку, можна дійти до ресторану Кармен, поряд з яким застиг дон Кіхот
за сам ресторан нічого не скажу, не бував там.
Якщо повернутися назад на проспект Миру, на якому знаходиться МАУП, і проїхати в інший його кінець, аж до перехрестя з вул. Рибалко можна побачити пам’ятник загиблим воїнам
А на території костьолу, що знаходиться поруч, віряни, ну я так думаю, встановили статую Ісуса
Далі можна повернутися трохи назад і піти по вулиці Перемоги вниз. На території НВК №4, на цій вулиці, встановлено два бюста. Спочатку , в 1962 р. встановили бюст А.С. Макаренко
а згодом, в 1982 р., В.М. Примакову
саме цікаве, що ці два бюста включені до пам'яток монументального мистецтва місцевого значення, питається за що? Що в них такого?
Вул. Перемоги згодом виведе на вул. Зарічанську, майже до «пам’ятника міліціонерам, які загинули при виконанні службових обов’язків», достатньо повернути ліворуч і трохи пройти
відкрили в 2002 р. за авторства Коржева Костянтина Олексійовича.
На цьому маршрут з цієї сторони закінчений, далі можна продовжити, якось приклеївши описані шляхи в попередніх постах, вийшовши, наприклад, до пам’ятника жертвам Чорнобиля.
Якщо хтось буде заїжджати зі сторони Тернополя і далі по Тернопільській в сторону центра, то перше що попаде йому на очі - це Ілліч перед корпусом заводу «Новатор»
як не дивно тамтешній Ленін доволі непогано себе там почуває і місце прописки змінювати не планує :)
UPD:Знятий з постаменту під час подій 2014 р.
Далі по тій же вулиці перед автобазою «Поділля-плюс», якщо не помиляюся, встановили пам’ятник воінам-автомобілістам часів 2-гої світової - ЗіС-5
цей раритет досі їздить і приймає участь в різноманітних заходах.
На шляху до центру міста, на роздоріжжі Кам’янецької та Сковороди, знаходиться сквер танкістів з встановленим пам’ятником-танком.
на табличці перелічено частини, що звільняли місто.
Історія перетворення цього танку на пам’ятник не проста, да й сам танк теж унікальний і існує в одному -єдиному екземплярі, хто хоче почути від ініціатора та автора історію створення - є відео на ютубі - http://www.youtube.com/watch/?v=42EmJyzulk8 , кого ж не цікавить , короткий опис далі.
В 60-х роках в Хмельницькому на місці зарашньої академії знаходилася кадрована танкова частина. Якось на очі її зампотеху Івану Бабаку попала купа металобрухту, яка виявилася залишками танку Т-34/76 - не було катків, гусениць, мотора, все що можна було - розібрали і здали на металобрухт. Але з іншої сторони - в той час були популярні пам’ятники, зроблені з різної техніки, тому в міста, за такий подарунок, можна було б отримати нехілі бонуси. Командир частини дав добро на відновлення, і Бабак цим зайнявся. Під час робіт було доставлено все,чого візуально не вистачало, танк вичищений, викрашений. Окреме питання викликала пушка, 76-мм, на вигляд коротка і не серйозна. Тому її замінили на 85 мм. , що виглядала значно солідніше. В результаті, в квітні 1967 року місто отримало новий пам’ятник, а версії 34-ок поповнилися новою - Т-34/76-85. Танк спочатку стояв в кінці бульвару на Свободи, але згодом переїхав сюди.
Зовсім недалеко знаходиться військове кладовище , з меморіалом партизанам, воїнам, що звільняли Хмельницький.
Тут же знаходиться ще один пам’ятний знак жертвам репресій
Саме в цих місцях захоронювали після розстрілів…
Після цього можна добратися до пам'ятника Б. Хмельницькому поруч з філармонією і звідти знову ж таки продовжити десь так само, як було описано раніше.
І останнє, одна з скульптур стоїть взагалі окремо, в мікрорайоні Дубово. На перехресті вулиць Толбухіна та Козацької знаходиться один із корпусів хмельницької філії університету «Україна». В 2011 р. там було відкрито сад Григорія Сковороди з його бюстом
Ну от і все, про відомі мені розповів, якщо раптом щось пропустив кажіть.
Але… Ще в місті є унікальні скульптури тих же Мазурів, зроблені з металобрухту, значна їх частина використовується в якості гральних майданчиків для дітей, тому, що б їх нафотографувати без лишніх свідків - то потрібно встати пораніше, але це якось не реально, тобто це ще і не кінець, але коли буде продовження - це не знаю, бо фото відсутні…
Далі буде…
Частина друга
Частина перша
Частина четверта
Частина п'ята
Частина шоста
Частина сьома
Частина восьма
Відкритий в 1983 р. ,спроектований та створений скульптором В.І. Зноба та архітекторами В.М. Громихіним та Є.Є. Перехрестом.
чув, що в народі цей меморіал називають кібервоїнами....
Вогонь в зірці горить тільки на свята, довелося колись і побачити..
На тумбах, встановлених на території монументу описано втрати які нанесли загарбники місту та області, частини та з’єднання які відзначилися при визволенні, партизанські загони і.т.п.
Тут же поруч, знаходиться корпус Хмельницький інститут МАУП - біля якого, як я думав, встановлений тільки четвертий пам’ятник Б.Хмельницькому, відкритий, здається в 2007 р.
З здивуванням виявив, що тут знаходиться купа пам’ятників
Петру Могилі
Володимиру
Та «Алея українською духовності», відкрита в 2010 році на Покрову.
Не очікував тут стільки всього побачити…. Молодці все-таки в МАУПі в цьому плані, нічого не скажеш.
Поруч, якщо трішки спуститися по Старокостянтинівському шосе і повернути ліворуч в першу невеличку вуличку, можна дійти до ресторану Кармен, поряд з яким застиг дон Кіхот
за сам ресторан нічого не скажу, не бував там.
Якщо повернутися назад на проспект Миру, на якому знаходиться МАУП, і проїхати в інший його кінець, аж до перехрестя з вул. Рибалко можна побачити пам’ятник загиблим воїнам
А на території костьолу, що знаходиться поруч, віряни, ну я так думаю, встановили статую Ісуса
Далі можна повернутися трохи назад і піти по вулиці Перемоги вниз. На території НВК №4, на цій вулиці, встановлено два бюста. Спочатку , в 1962 р. встановили бюст А.С. Макаренко
а згодом, в 1982 р., В.М. Примакову
саме цікаве, що ці два бюста включені до пам'яток монументального мистецтва місцевого значення, питається за що? Що в них такого?
Вул. Перемоги згодом виведе на вул. Зарічанську, майже до «пам’ятника міліціонерам, які загинули при виконанні службових обов’язків», достатньо повернути ліворуч і трохи пройти
відкрили в 2002 р. за авторства Коржева Костянтина Олексійовича.
На цьому маршрут з цієї сторони закінчений, далі можна продовжити, якось приклеївши описані шляхи в попередніх постах, вийшовши, наприклад, до пам’ятника жертвам Чорнобиля.
Якщо хтось буде заїжджати зі сторони Тернополя і далі по Тернопільській в сторону центра, то перше що попаде йому на очі - це Ілліч перед корпусом заводу «Новатор»
як не дивно тамтешній Ленін доволі непогано себе там почуває і місце прописки змінювати не планує :)
UPD:Знятий з постаменту під час подій 2014 р.
Далі по тій же вулиці перед автобазою «Поділля-плюс», якщо не помиляюся, встановили пам’ятник воінам-автомобілістам часів 2-гої світової - ЗіС-5
цей раритет досі їздить і приймає участь в різноманітних заходах.
На шляху до центру міста, на роздоріжжі Кам’янецької та Сковороди, знаходиться сквер танкістів з встановленим пам’ятником-танком.
на табличці перелічено частини, що звільняли місто.
Історія перетворення цього танку на пам’ятник не проста, да й сам танк теж унікальний і існує в одному -єдиному екземплярі, хто хоче почути від ініціатора та автора історію створення - є відео на ютубі - http://www.youtube.com/watch/?v=42EmJyzulk8 , кого ж не цікавить , короткий опис далі.
В 60-х роках в Хмельницькому на місці зарашньої академії знаходилася кадрована танкова частина. Якось на очі її зампотеху Івану Бабаку попала купа металобрухту, яка виявилася залишками танку Т-34/76 - не було катків, гусениць, мотора, все що можна було - розібрали і здали на металобрухт. Але з іншої сторони - в той час були популярні пам’ятники, зроблені з різної техніки, тому в міста, за такий подарунок, можна було б отримати нехілі бонуси. Командир частини дав добро на відновлення, і Бабак цим зайнявся. Під час робіт було доставлено все,чого візуально не вистачало, танк вичищений, викрашений. Окреме питання викликала пушка, 76-мм, на вигляд коротка і не серйозна. Тому її замінили на 85 мм. , що виглядала значно солідніше. В результаті, в квітні 1967 року місто отримало новий пам’ятник, а версії 34-ок поповнилися новою - Т-34/76-85. Танк спочатку стояв в кінці бульвару на Свободи, але згодом переїхав сюди.
Зовсім недалеко знаходиться військове кладовище , з меморіалом партизанам, воїнам, що звільняли Хмельницький.
Тут же знаходиться ще один пам’ятний знак жертвам репресій
Саме в цих місцях захоронювали після розстрілів…
Після цього можна добратися до пам'ятника Б. Хмельницькому поруч з філармонією і звідти знову ж таки продовжити десь так само, як було описано раніше.
І останнє, одна з скульптур стоїть взагалі окремо, в мікрорайоні Дубово. На перехресті вулиць Толбухіна та Козацької знаходиться один із корпусів хмельницької філії університету «Україна». В 2011 р. там було відкрито сад Григорія Сковороди з його бюстом
Ну от і все, про відомі мені розповів, якщо раптом щось пропустив кажіть.
Але… Ще в місті є унікальні скульптури тих же Мазурів, зроблені з металобрухту, значна їх частина використовується в якості гральних майданчиків для дітей, тому, що б їх нафотографувати без лишніх свідків - то потрібно встати пораніше, але це якось не реально, тобто це ще і не кінець, але коли буде продовження - це не знаю, бо фото відсутні…
Далі буде…
Частина друга
Частина перша
Частина четверта
Частина п'ята
Частина шоста
Частина сьома
Частина восьма