Рідне місто Хмельницький. Пам'ятники, скульптури і.т.д. Частина перша.
Ітак, вирішив написати щось про Хмельницький. Не знаю чому, але виникла ідея зробити етаку підбірку, в якій викласти і описати усі пам’ятники, скульптури та подібні об’єкти, що були створені в місті, встановлені на його площах, вулицях та в парках. З здивуванням виявив цікавий факт - більшість з цього всього була встановлена уже після отримання Україною незалежності - до того весь асортимент був доволі стандартний і складався, практично, з монументів 2-гій світовій та Леніних…
Довго думав як їх описати, чи по категоріях, чи по роках випуску, чи, може, географічно. Рішив у вигляді етакої легкої-любительської прогулянки, починаючи з різних кінців міста.
Отже, усіх, хто приїжджає на потязі, зустрічає один із самих старих пам’ятників міста - пам’ятник Богдану Хмельницькому.
Після святкування 300 річчя Переяславської ради в 1954 році та перейменування міста Проскурів в Хмельницький виникла ідея встановити пам’ятник гетьманові. Замовлення на нього віддали в Київ авторами були народні художники України Макар Кіндратович Вронський та Олексій Прокопович Олійник. Певний час точилися суперечки, де саме встановити, доки залізничники не запропонували зробити це на привокзальній площі. В 1955 р. він був урочисто відкритий і з тих часів перше, що бачать гості міста - це Богдан Хмельницький, ім’я якого носить місто. З часом його почали використовувати як символ міста, розміщувати на значках і.т.д.
Загалом, в місті є 4 пам’ятники гетьману, найбільше в Україні ))).
Наступний можна побачити, якщо рухатися в сторону центра міста по вул.. Шевченка.
Перед центральним, завжди зачиненним, входом в академію прикордонних військ встановлено його бюст
(це єдина фотка не моя, з віки)
Про інших двох - згодом.
Якщо пройти по цій вулиці далі і повернути на І.Франка в сторону міського стадіону, поряд з ошатним особняком «Просвіти» знаходиться цікавий пам’ятник як нагадування про колишню холодну війну та сучасну дружбу між містами.
В Хмельницького є місто побратим - американське місто Модесто.
Цей монумент було встановлено в 2002 році , з двох сторін герб Хмельницького, з двох герб Модесто
Запитаєте , до чого я згадав холодну війну? А до того, що в основі знаходять уламки порізаних ракет СС-19, що колись базувалися на території нашої області і були направлені на Америку
ось такий символізм.
Проминувши квартал зі стадіоном можна потрапити в парк І. Франка, де знаходиться його погруддя
яке було подароване місту творцем М. Лисенко та встановлене в парку після реконструкції в 2007 р.
Через дорогу від парку видно один із меморіалів воїнам, що загинули під час 2-гої світової війни.
На стеллі знаходяться імена бійців, які тут похоронені, серед них герой СРСР, льотчик Лев Шестаков.
Сучасний вид пам’ятник набув в 1974 р. , автори пам’ятника - українські скульптори М.Гріцюк, Ю.Синькевіч і архітектор А.Сніцарев.
Серед містян він називається просто - Вічний вогонь. Якщо біля інших полум’я запалюють тільки на свята, то тут вогонь горить постійно, навіть під час газових криз )))
Це вже знаходимося на вулиці Проскурівській, рухаємося далі в центр, справа по ходу є невеликий сквер. Доля цього місця була багата на події. До війни тут знаходився один із найгарніших будинків міста, в якому совіти розмістили чи то штаб, чи то ЧК-НКВД, не найшов точних даних. При відступі для знищення різних доків в 41-му будинок підірвали, після війни не відновлювали, а розвалили до кінця і на його місці розбили сквер, встановили погруддя Горького. В наші часи він поістрєпався, прийшов в негодність, да і Горький втратив популярність, тому під час реконструкції в 1998 р. тут встановили пам’ятник жертвам репресій - Ангел скорботи.
Під ним підпис - «Жителі міста - жертвам репресій». Саме до нього тягнеться сумна хода в пам'ять голодомору.
Монумент вже раз постраждав від сучасних варварів, оскільки він бронзовий, то колись була відпиляна верхня частина хреста, от чи знайшли і покарали, чи ні - не в курсі…
Це один із багатьох пам’ятників , які з’явилися в сучасній історії міста завдяки митцям Мазурам, Миколі і Богдану, батькові і сину.
Там же, недалеко від нього знаходиться оригінальний стовп під бігборд - мабуть хтось з ковалів рішив так розрекламувати себе.
ех, якби ж то всі такі рекламні стовпи були , я б нічого проти не мав…
Відійдемо трохи від сумного, перейдемо до чогось асоціативно-незрозумілого, пройшовши квартал по Проскурівській в сторону кінотеатру ім.. Шевченка.
Якось, в центрі міста, в 2008 році з’явилося незрозуміло що )))
це чудо називається «Український мотив» скульптор Сівак. Теж подарунок місту, з нагоди 577-ти річчя. Хто що бачить в ньому, які образи являються - залежить тільки від фантазії :)
Тут же, поруч з кінотеатром ім.. Шевченка знаходиться парк ім.. Шевченка, а в ньому що? Правильно, пам’ятник Т.Г. Шевченку виконаний в суворих формах, я б сказав, радянського монументалізму.
Як каже wiki - автори пам'ятника - відомі українські скульптори І. Зноба (задум, проект) та народний художник України В. Зноба (втілення проекту) та архітектор В. Громихін. Пам'ятник зроблено з подільського сірого граніту. Встановлено 1992 р. Цікаво було спостерігати за його створенням - як потихеньку за забором неотесані кам’яні глиби потроху перетворюються в зрозумілі деталі….
Від нього вже можна розгледіти наступне творіння Мазурів - воїнам-афганцям, хоча сенс насправді більший
підпис - «Помиляються правителі - страждає народ», «Хмельничанам полеглим в Афганістані та інших локальних війнах»
відкритий 22 травня 2007 р. ,
на мій погляд, найкраща реалізація серед тих всіх, що доводилося бачити в інших містах - рука, яка рухає пішака - воїна…повністю наглядна картина :-\ ....
Далі, можна повернутися на вул.. Проскурівську, дійти до її початку і повернути наверх, на вул. Соборну, яка веде до площі.
На шляху, перше що потрапить у вічі - це пам’ятник В’ячеславу Чорноволу
Теж робота Мазурів, встановлена в грудні 2007.
А на наступному перехресті з вул.. Проскурівського підпілля потрапляєш майже в казку:
Наліво підеш - читачів побачиш, направо - з Островським зустрінешся, ну а прямо - з головою на патиці, чарівною черепахою та на центральну площу вийдеш…
Перед Юнацькою бібліотекою, що знаходиться ліворуч від перехрестя, було встановлено скульптуру читання…, чи як… не знаю
Праворуч, на території ліцею №17 знаходиться пам’ятник Островському
подарований місту його молоддю в серпні 1964 року
Побувавши там і там - рухаємося по Соборній далі в сторону площі. На розі з Театральною знаходиться отаке
пам’ятник Затонському, колись він був в окулярах, але жорстокий світ не пожалів його і вони зникли. До того ж, останнім часом його колонна стала улюбленим місцем для різноманітних написів, зазвичай направлених проти нього ж…. Видно неодноразові їх замальовки. Піднімалося питання щоб його демонтувати, але далі розмов не пішло.
UPD:пам'ятника більше не існує, знесений під час подій 2014 р.
І остання що є з цієї теми на шляху до площі - це невеликі скульптурки поруч з одним із корпусів ХУУП-а
Отака рослина з пташкою
І черепаха
Черепаха була подарована ректорові цього університету , Олуйку, Мазурами в 2002 р. і по його вказівці встановлена перед входом в один із корпусів. Серед студентів та викладачів ходять легенди, що якщо потерти її панцир - то пари та сесії проходитимуть легко та приємно, як для одних, так і для інших, тому її блискучий та доглянутий вигляд гарантується на тривалі часи ))), що і видно на фото.
Далі перед нами відкриється площа з суперечливою та неоднозначною «Вірою, Надією та Любов’ю », але про це, вже в наступному пості.
Далі буде….
Частина друга
Частина третя
Частина четверта
Частина п'ята
Частина шоста
Частина сьома
Частина восьма
Довго думав як їх описати, чи по категоріях, чи по роках випуску, чи, може, географічно. Рішив у вигляді етакої легкої-любительської прогулянки, починаючи з різних кінців міста.
Отже, усіх, хто приїжджає на потязі, зустрічає один із самих старих пам’ятників міста - пам’ятник Богдану Хмельницькому.
Після святкування 300 річчя Переяславської ради в 1954 році та перейменування міста Проскурів в Хмельницький виникла ідея встановити пам’ятник гетьманові. Замовлення на нього віддали в Київ авторами були народні художники України Макар Кіндратович Вронський та Олексій Прокопович Олійник. Певний час точилися суперечки, де саме встановити, доки залізничники не запропонували зробити це на привокзальній площі. В 1955 р. він був урочисто відкритий і з тих часів перше, що бачать гості міста - це Богдан Хмельницький, ім’я якого носить місто. З часом його почали використовувати як символ міста, розміщувати на значках і.т.д.
Загалом, в місті є 4 пам’ятники гетьману, найбільше в Україні ))).
Наступний можна побачити, якщо рухатися в сторону центра міста по вул.. Шевченка.
Перед центральним, завжди зачиненним, входом в академію прикордонних військ встановлено його бюст
(це єдина фотка не моя, з віки)
Про інших двох - згодом.
Якщо пройти по цій вулиці далі і повернути на І.Франка в сторону міського стадіону, поряд з ошатним особняком «Просвіти» знаходиться цікавий пам’ятник як нагадування про колишню холодну війну та сучасну дружбу між містами.
В Хмельницького є місто побратим - американське місто Модесто.
Цей монумент було встановлено в 2002 році , з двох сторін герб Хмельницького, з двох герб Модесто
Запитаєте , до чого я згадав холодну війну? А до того, що в основі знаходять уламки порізаних ракет СС-19, що колись базувалися на території нашої області і були направлені на Америку
ось такий символізм.
Проминувши квартал зі стадіоном можна потрапити в парк І. Франка, де знаходиться його погруддя
яке було подароване місту творцем М. Лисенко та встановлене в парку після реконструкції в 2007 р.
Через дорогу від парку видно один із меморіалів воїнам, що загинули під час 2-гої світової війни.
На стеллі знаходяться імена бійців, які тут похоронені, серед них герой СРСР, льотчик Лев Шестаков.
Сучасний вид пам’ятник набув в 1974 р. , автори пам’ятника - українські скульптори М.Гріцюк, Ю.Синькевіч і архітектор А.Сніцарев.
Серед містян він називається просто - Вічний вогонь. Якщо біля інших полум’я запалюють тільки на свята, то тут вогонь горить постійно, навіть під час газових криз )))
Це вже знаходимося на вулиці Проскурівській, рухаємося далі в центр, справа по ходу є невеликий сквер. Доля цього місця була багата на події. До війни тут знаходився один із найгарніших будинків міста, в якому совіти розмістили чи то штаб, чи то ЧК-НКВД, не найшов точних даних. При відступі для знищення різних доків в 41-му будинок підірвали, після війни не відновлювали, а розвалили до кінця і на його місці розбили сквер, встановили погруддя Горького. В наші часи він поістрєпався, прийшов в негодність, да і Горький втратив популярність, тому під час реконструкції в 1998 р. тут встановили пам’ятник жертвам репресій - Ангел скорботи.
Під ним підпис - «Жителі міста - жертвам репресій». Саме до нього тягнеться сумна хода в пам'ять голодомору.
Монумент вже раз постраждав від сучасних варварів, оскільки він бронзовий, то колись була відпиляна верхня частина хреста, от чи знайшли і покарали, чи ні - не в курсі…
Це один із багатьох пам’ятників , які з’явилися в сучасній історії міста завдяки митцям Мазурам, Миколі і Богдану, батькові і сину.
Там же, недалеко від нього знаходиться оригінальний стовп під бігборд - мабуть хтось з ковалів рішив так розрекламувати себе.
ех, якби ж то всі такі рекламні стовпи були , я б нічого проти не мав…
Відійдемо трохи від сумного, перейдемо до чогось асоціативно-незрозумілого, пройшовши квартал по Проскурівській в сторону кінотеатру ім.. Шевченка.
Якось, в центрі міста, в 2008 році з’явилося незрозуміло що )))
це чудо називається «Український мотив» скульптор Сівак. Теж подарунок місту, з нагоди 577-ти річчя. Хто що бачить в ньому, які образи являються - залежить тільки від фантазії :)
Тут же, поруч з кінотеатром ім.. Шевченка знаходиться парк ім.. Шевченка, а в ньому що? Правильно, пам’ятник Т.Г. Шевченку виконаний в суворих формах, я б сказав, радянського монументалізму.
Як каже wiki - автори пам'ятника - відомі українські скульптори І. Зноба (задум, проект) та народний художник України В. Зноба (втілення проекту) та архітектор В. Громихін. Пам'ятник зроблено з подільського сірого граніту. Встановлено 1992 р. Цікаво було спостерігати за його створенням - як потихеньку за забором неотесані кам’яні глиби потроху перетворюються в зрозумілі деталі….
Від нього вже можна розгледіти наступне творіння Мазурів - воїнам-афганцям, хоча сенс насправді більший
підпис - «Помиляються правителі - страждає народ», «Хмельничанам полеглим в Афганістані та інших локальних війнах»
відкритий 22 травня 2007 р. ,
на мій погляд, найкраща реалізація серед тих всіх, що доводилося бачити в інших містах - рука, яка рухає пішака - воїна…повністю наглядна картина :-\ ....
Далі, можна повернутися на вул.. Проскурівську, дійти до її початку і повернути наверх, на вул. Соборну, яка веде до площі.
На шляху, перше що потрапить у вічі - це пам’ятник В’ячеславу Чорноволу
Теж робота Мазурів, встановлена в грудні 2007.
А на наступному перехресті з вул.. Проскурівського підпілля потрапляєш майже в казку:
Наліво підеш - читачів побачиш, направо - з Островським зустрінешся, ну а прямо - з головою на патиці, чарівною черепахою та на центральну площу вийдеш…
Перед Юнацькою бібліотекою, що знаходиться ліворуч від перехрестя, було встановлено скульптуру читання…, чи як… не знаю
Праворуч, на території ліцею №17 знаходиться пам’ятник Островському
подарований місту його молоддю в серпні 1964 року
Побувавши там і там - рухаємося по Соборній далі в сторону площі. На розі з Театральною знаходиться отаке
пам’ятник Затонському, колись він був в окулярах, але жорстокий світ не пожалів його і вони зникли. До того ж, останнім часом його колонна стала улюбленим місцем для різноманітних написів, зазвичай направлених проти нього ж…. Видно неодноразові їх замальовки. Піднімалося питання щоб його демонтувати, але далі розмов не пішло.
UPD:пам'ятника більше не існує, знесений під час подій 2014 р.
І остання що є з цієї теми на шляху до площі - це невеликі скульптурки поруч з одним із корпусів ХУУП-а
Отака рослина з пташкою
І черепаха
Черепаха була подарована ректорові цього університету , Олуйку, Мазурами в 2002 р. і по його вказівці встановлена перед входом в один із корпусів. Серед студентів та викладачів ходять легенди, що якщо потерти її панцир - то пари та сесії проходитимуть легко та приємно, як для одних, так і для інших, тому її блискучий та доглянутий вигляд гарантується на тривалі часи ))), що і видно на фото.
Далі перед нами відкриється площа з суперечливою та неоднозначною «Вірою, Надією та Любов’ю », але про це, вже в наступному пості.
Далі буде….
Частина друга
Частина третя
Частина четверта
Частина п'ята
Частина шоста
Частина сьома
Частина восьма