Поламані люди завжди шукають один одного. Щоб станцювати під музику, яку незабаром ніхто вже не згадає. Щоб сісти разом у тихій кімнаті, і слухати годинник, який говорить про те, як швидко втікає час. Щоб любити один одного, але ніколи не бути разом. Щоб питати інших: Як там твої недоліки? І слухати у відповідь: так само, стабільно зашкалюють ( Read more... )

На третій день після мого застрягання у роботі над проектом в тілі поселився досить неприємний симптом. Нервовий тік, а саме посмикування мізинця правої ноги, ось уже три дні не дає спокою, сигналячи про те, чого я ще не розумію.

Так і не вдалося заспокоити мозок. Варто собі нагадувати про те, що зміни треба втілювати маленькими кроками, замість того, щоб навалювати на себе купи завдань і вимагати їх вирішення вже і негайно. Емоційно виснажена із головою повною думок, ідей, рішень, планів я не здатна змусити себе відпочити, відключитись і отримати таку потрібну дозу сну. А ( Read more... )

Не так уже й давно у моєму, можливо вже не такому цікавому, але все ж рідному чатику з’явився учасник, який приносить суцільний негатив. Здавалося б не дурна людина, подорожує світом, міг би багато чим цікавим поділитись, але ні! Все що можна з нього витягти це купка матюків і негативні відгуки НА ВСЕ, що відбувається в чаті, в світі, і в ( Read more... )

На вулиці моя улюблена погода: пасмурно і сіро. Тільки дощу бракує. Так хочеться повільно прогулятись по вуличках Франківська, вдихаючи свіжість дощового дня, а потім, змерзлою і втомленою забитись у тихеньку кав'ярню зі свіжим номером улюбленої газети ( Read more... )

В моєму житті люди швидко минають, хоч і залишаються в пам'яті надовго. Я виховувала тебе сама і досить довго нікому не хотіла показувати, бо знала, що не зрозуміють. Та одного дня ти виріс, і я вирішила, що прийшов час тобі познайомитись з іншими людьми. І, як не дивно, їхнє нерозуміння мене не злякало, тільки трохи насмішило. Тому я пішла далі, і ( Read more... )

Хочу свіжого весняного легкого щастя! Хочу закохатися безтурботно і радісно! Нехай це буде людина, компанія, місце чи просто день. Один день - щоб отак ходити з прибацаним виразом обличчя, дурнуватою посмішкою, і щоб кожна дурниця здавалась чудом. Як колись..

Серце починає калатати в грудях, коли чуєш сдова "письменник", "література". Всередині щось піднімається, щоб повстати, щось прокричати, когось змінити, внести свій коректив. Страшно почати, не вмієш завершити, але коли щось зламалось ти починаєш знов ( Read more... )

Я люблю самотність. Іноді так важко бути з людьми, так добре наодинці, з книгами та інтернетом. Без останнього була б тільки з книгами. Їхні герої не живі, за ними можна лише спостерігати, радіти за них сумувати разом з ними, хвилюватись, недолюблювати, наслідувати.. Тільки не можна з ними поговорити. Вони не знають про моє існування, це ( Read more... )

Щойно подивилась останню серію.. Аж не віриться.. Не хочу.. Треба ще! Наново!
Пхи :(