Є таке народне прислів'я - від науки міцніють руки. Кортіло мені зробити для культурно-просвітніх цілей керамічні копії давніх артефактів і таки зробила! Зважаємо на те, що я не криптолог шумерської писемності і, тим більше, не спеціаліст у галузі трактування символіки кукутенсько-трипільської культури. Відтак, поставтеся із розумінням до точності
( Read more... )
Что чувствую? Что же чувствую… Да ничего. Внутри пепелище. Словно и не было этих восьми лет. Одним махом, отсекла их к чёртовой матери, "не дожидаясь перитонита". Раньше ещё как-то умела сортировать воспоминания на условно "хорошие" и условно "не очень", а сейчас видится всё будто в пелене тумана, будто смотрела давным-давно фильм, а теперь
( Read more... )
Мені до вподоби малювати в народному стилі! Цього разу така нагода випала, коли замовили невелику мальовку на "чолі" печі. А зобразила традиційну для українського сільського інтер'єру композицію "дерево життя", або як ще його називають "вазон".
"Смешались в кучу кони, люди, / И залпы тысячи орудий. / Слились в протяжный вой…" и эта жуткая ностальгия по чему-то прошлому, не свершённому, утёкшему меж пальцев словно песок. Как же тяжело не оборачиваться и идти дальше. А люди и события из прошлого настигают меня в пёстрых солнечных снах и так манят, что просыпаться не хочется. Хорошо, что муж
( Read more... )
Живучи за містом з птахами стикаєшся значно частіше, а відтак починаєш цікавитись їхнім життям значно більше. Мені до вподоби спостерігати за пернатими, розрізняти їх за голосами, оперенням. Не ставила за мету, проте у мене вдома утворилась маленька колекція гнізд птахів.
Коли в училищі ми за програмою "Всесвітня література" проходили поезію зі збірки "Квіти зла" Шарля Бодлера, то вивчали вірш "Je t'adore а l'egal de la voute nocturne" у російськомовному перекладі звісно, бо французьку не знали... Насправді існує близько трьох альтернативних перекладів цього вірша, але ми вивчали переклад Володимира Шора. Як і у
( Read more... )
Тепер я знаю як буває восени... ("Крихітка Цахес" пісня "Восени")
Вот и случился третий месяц печальной осени. Как она объедает на пару минут каждый световой день, так и меня с каждым днём грусть-тоска съедает всё больше и усерднее. Обычная пост-летняя хандра. Пропела я бодренькое лето 2015 года, а теперь, будь добра, полезай в чехлы свитеров и
( Read more... )
На сутулом холме берега речушки Грузкий Еланчик стояли качели, крашенные в пожарно-красный цвет. Качаясь в них, мне казалось, ещё немного, и я вырвусь из цепких металлических прутиков, полечу, и ищите-свищите меня в колхозных полях на том далёком берегу! Речка была узкая, коричневато-взбаламученная, глубиной по колено, но даже в ней мальчишки
( Read more... )
Ось вже я впритул просунулась в музеї до експозиції присвяченій жахливій війні ХХ століття. Картала себе за те, що оновлення експозиції відбувається дуже повільно. Та за теперішніх обставин та подій я навіть рада, що не поспішала, адже багато за минулий рік змінилось в сприйнятті українцями історії. Гадаю вірно, що віднині 8 та 9 травня має присмак
( Read more... )