про птахів
Живучи за містом з птахами стикаєшся значно частіше, а відтак починаєш цікавитись їхнім життям значно більше. Мені до вподоби спостерігати за пернатими, розрізняти їх за голосами, оперенням. Не ставила за мету, проте у мене вдома утворилась маленька колекція гнізд птахів.
Перша світлина з маленьким охайним гніздечком сплетеним з дрібних гілочок, наче мереживом! На жаль, не знаю що то за працьовита пташка, бо це було покинуте гніздечко, яке ми з Максом зняли прогулюючись в берегах коло села.
На другій світлині скуйовджене гніздечко горобця, яке я підібрала вчора прямуючи на роботу до сільської школи. Певно, гніздо випало з під шиферу даху школи. Гніздо зроблене з курячого пір'я та дрібних билинок сухої трави.
А третє і найбільше гніздо належить дрозду співочому. Влітку після сильного буревію його вітром зірвало з гілок тополі. Я підібрала його з землі та знайшла всередині навіть розбите дроздове яйце з блакитною шкарлупкою. Як не було мені шкода птахів, які втратили кладку, проте нічим зарадити вже не могла. Найцікавіше, що всередині гніздо вистелене рівномірним шаром дуже подрібнених волокон деревини в які дрозди, можливо, в якості скріплювача додають власну слину чи глину, бо шар доволі щільний.