Скоро поморщимось так, як листя від гусені;
Скоро вкриємось плямками, наче тлею;
Змарніємо зором, змарніємо слухом ми,
Станемо трохи землею.
На нас виросте шкіра луската зі спогадів
Й буде сипатись всюди за нами слідом;
І ми, мов рослини, що множаться спорами,
Віддамося на милість вітру.
Очі стануть сухими чи завжди мокрими
І на нашій,
(
Read more... )