Kiedyś będę szczęśliwa. Tak zajebiście szczęśliwa, że zacznę widzieć na różowo, mówić poezją, pierdzieć tęczą, a wokół mnie, niczym aura, fruwać będą pieprzone ptaszki, serduszka i kwiatuszki...
Порвала навушники і вже кілька тижнів їжджу з відкритими вухами у громадському транспорті. І це - гірше ніж жахливо. Такий тупий народ поруч дихає часом, що краще б мої тендітні мазгі не знали про їх існування. Вчора їхала в маршрутці попри редакцію і згадала, як редакторка казала нам, що професія журналіста - це стиль життя, і що працювати ми
( Read more... )
Жлоби-масікі в клітках. Птасі мої. такі мілашкі... худенькі такі, на одних сємках і пивасіку.. Зозулічькі. Піду ввечері знайомитись, а то телефончик просили, а я шосб зажала, а тепер придивилась реальні масікі))
Торік Олеся замовляла у мене вівцю Ісидору, яку успішно у неї вкрали з сумки у Хорватії. Довелось зробити клона. Тепер клонована Ісидора живе у Італії. А нещодавно у неї з"явилось ще й авто. Олеся прислала фоторепортаж, як Ісидора дає собі раду біля машинки) Дякую, це просто мультик якийсь!
( Read more... )