Три доби була в Підкамені. З двома дітиськами. З трьома мушчинами))) І ще з одною такою ж підстреленою мамашою з дітьом. Було всього купа. Розказувати не перерозказувати. Буду ділитися поступово по мірі приходу натхнення. Роблю новий тег "Враження". Там шукайте всяке такево

і я живу не так як всі, як за стіною,але з любов’ю на душі

( Купа найактуальніших слів з пісень, в котрих бачу себе )

Через тисячу років і безмежну кількість ночей нам бракуватиме розмови.. (с) крихітка
Ну, нам - то не Вам. А мені інколи відчувається потреба саме тут і саме зараз почути саме КогосьКонкретно. Не тому, що бракує спілкування. А тому, що бракує тої рідності, спорідненості. Коли наперед можна передбачити, шо ХонкретноХтось скаже і як зреагує ( Read more... )

15 жовтня було мені два роки в ліведжоурналі. Провтикала. Не думала шо то вже стіко слів спливло. Та хер з ним. Головне, шо є шо почитати і подумати: і то всьо я? Ги. А хто ж. Я. Хай буде. Мо в років 40 почитаю і поржу. Або, як щас модно - напишу книжку.


( Read more... )

А во, шось навіялось перед сном.

Згадала про шо я просила в Боженьки шовечора, коли отримала в свій мозок першу шкільну любов. Не мріяла я про те, аби любимий жив поруч квартира в квартиру. А про те, аби він жив у будинку навпроти і міг щодня з вікна бачити моє вікно і бачити мене)))) Ой, ржунімагу. Тіпа, шоб ввечері, коли я лягаю спати він видів, ( Read more... )

Короче, ще як снігу не було приснився мені сніг. Зима така вся в льоді вже. Із протоптаними і затоптаними стежками. дорогами. І от сниться що приїхав до нас Кіркоров (не фанатію, чесно) і я його вожу по Києву, ми сідаємо в трамвай, який потім їде під землю, а звідти знов назовні. Виходить, ніби з метро я зробила трамвай. Потім я йому смажу ( Read more... )

Мандарини закунчуютьсяааааа. В зв'язку з цим в пам'яті спливають ностальгічні спогади про дитинство та зимові свята, що якніяк міцно пов'язані з запахом цих маленьких, порепаних, помаранчОвих цитрусів.
Найбільше пригадуються ранки після зустрічі Нового року. ( і бла бла бла )

Відкриваю свою рідну "жабку". Ожила. Засяяла. Проводжу верхнім краєм по нижній губі. Зліва напрво. Лоскотно. По щоці. Зверху вниз. Згасла. "Жабка". Така холодна. Тверда, але ніжна ( Read more... )

Візьми мою долоньку в свою руку ( Read more... )

ЧОМУ я так хочу зустріти однокласників, деяких з яких не бачила ось уже близько 10-ти років ( Read more... )